Чому в Україні все ще не можна продавати землю, а мораторій слід подовжити?
До 1 січня 2019 року триває дія мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, який ініціювала наша команда. Сьогодні, це питання має розглядатись у парламенті. Команда Радикальної партії Олега Ляшка зробить усе, щоб мораторій на продаж землі було продовжено і фермери отримували підтримку з боку держави. Причому, цього разу ми пропонуємо продовжити дію мораторію одразу на два роки – до 1 січня 2021-го.
Вже 16 років в Україні діє мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Вперше рішення про заборону такого продажу парламентарі ухвалили у 2002-му році, як тимчасовий захід. Після чого Верховна Рада кілька разів продовжувала його дію. На той час головною причиною запровадження мораторію була неготовність ринку до операцій купівлі-продажу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян. А ще – ризик, що значна частка земельного ресурсу опиниться в «одних руках».
На жаль, досі ситуація майже не змінилася.
Незважаючи на вкрай неефективне використання та іноді навіть ганебне поводження із землею, досі Україна залишається одним із лідерів за обсягом та якістю земельних ресурсів у Європі. Загальна площа сільгоспугідь становить 42 млн га, більше половини з яких – чорноземи (28 млн га). Проте оціночна вартість землі сьогодні – одна із найнижчих в Європі.
Безумовно, формування ринку земель є необхідною складовою для подальшого розвитку ринкової економіки, і Україні потрібно пройти цей шлях.Але цей ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним та ефективним. Українські фермери не повинні втратити землю, як це відбувалось у десятках країн Латинської Америки, Африки та Азії. Ми повинні створити запобіжники, які дадуть змогу закріпити за селянами пріоритетні права на українську землю. Серед таких запобіжників – і підготовлений ініційований РПЛ і Олегом Ляшком законопроект зміни до 41-ї статті Основного закону, відповідно до якого основою аграрного устрою України є фермерське господарство. Напередодні Конституційний суд визнав цю ініціативу такою, що не суперечить Конституції, відтак необхідно якомога швидше ухвалювати цей закон в парламенті, задля прискорення формування передумов для створення справедливого ринку землі.
Сьогодні ж, з огляду на економічну ситуацію, реальний фінансовий стан українських селян та військовий конфлікт в країні, скасування мораторію – явно не на часі. Сьогодні українські фермери просто не мають коштів купувати достатні земельні площі для ведення ефективного господарства.
Що буде, якщо скасувати мораторій сьогодні, без ретельної підготовки?
По-перше, існує велика загроза акумулювання великих обсягів землі в руках монополістів. Вже сьогодні понад третина ріллі, а це – 19,2 млн га – обробляють потужні агрохолдинги. Щороку ці компанії на 4-5% збільшують земельний банк. Такі цифри наводяться у спеціальному дослідженні Українського клубу аграрного бізнесу. При цьому двом найбільшим латифундистам в Україні належить по 600 тис. га. Для порівняння: в Європі важко знайти компанію, яка обробляє бодай 30 тис. га. Зі зняттям мораторію агрохолдинги лише прискорять темпи нарощування земельного банку, скуповуючи землю у селян.
Друге – це вартість землі. Більшість селян у разі скасування мораторію буде змушена продати землю за безцінь. Адже на першому етапі, за прогнозами Всесвітнього банку, після скасування заборони вартість землі буде невиправдано низькою. Ціна за гектар становитиме приблизно $1-1,5 тис.
Водночас, українські селяни вже сьогодні знають, що їхні паї коштують значно дорожче. Згідно з опитуванням, яке провів Інститут аграрної економіки, 40% землевласників готові продавати гектар не дешевше $6 тис. Ще такий же відсоток селян оцінюють власну землю удвічі дорожче – у $12 тис. за гектар. Зрозуміло, що таких грошей наразі ніхто не пропонуватиме. З іншого боку, не отримавши їх, люди почуватимуться ошуканими.
По-третє, однією із суттєвих перешкод для зняття мораторію залишається брак обігових коштів у потенційних покупців. Нині українські фермери – а саме вони повинні стати головними бенефіціарами реформи – через дефіцит «вільних» ресурсів та високі кредитні ставки не зможуть розширити свій земельний банк.
Із відкриттям ринку землі, малі і середні вітчизняні сільгоспвиробники залишаться поза грою. Натомість карт-бланш отримають транснаціональні корпорації, які вирощують зернові та бобові ГМО-культури по всьому світові. І саме ці культури найбільше виснажують землю. Тож, існує велика загроза, що після зняття мораторію земля опиниться у власності іноземних компаній – чи то напряму, чи то через українських посередників.
Важливо підкреслити, що саме малих і середніх виробників найбільше підтримують в усіх успішних країнах, зокрема, і в Євросоюзі.
Саме на обмеження впливу великих латифундистів були спрямовані всі успішні реформи у країнах Азії – Японії, Південній Кореї та інших, яких згодом назвали «економічними тиграми». Наприклад, в Японії, під тиском американської адміністрації та наперекір пручанню місцевих олігархів, величезні приватні земельні банки були викуплені майже за безцінь та продані місцевим селянам за фіксованими невеличкими цінами продовж двох років з обмеженнями – не більше 3 га в одні руки. Міжнародні експерти визнали, що успішність аграрної реформи стала важливою складовою бази для подальшого успіху індустріалізації економік азійських тигрів та їх стрибків до статусу світових технологічних лідерів.
І нарешті, головне, чому не можна продавати землю сьогодні – цевідсутність зрозумілих і справедливих для всіх учасників процесу правил гри та відсутність консенсусу щодо них у суспільстві. От над цим потрібно ретельно працювати.
Наприклад, уряд пропонує обмежити площі ділянок під продаж в одні руки рівнем у 200-500 га. До того ж, продавати землю спочатку лише фізичним особам за наявності диплому про аграрну освіту. І це лише один із десятків підходів.
Процес «запуску» ринку земель має доповнюватися механізмами пільгового кредитування та розстрочення платежу з наданням пріоритету тим, хто самостійно господарює на землі або молодим фермерам, які хочуть започаткувати власну справу.
Саме тому ми зобов’язані продовжити мораторій на продаж чи відчуження якимось іншим способом земель сільгосппризначення до належного законодавчого забезпечення запровадження і регулювання обігу земель, але не раніше 1 січня 2021-го року. Відповідний законопроект ми внесли в парламент і пропонуємо уряду до 1 липня 2019 року визначитися із необхідною нормативною базою для продовження реформи, зокрема, підготувати базовий законопроект про обіг земель.
Ми повинні уникнути монополізації та надмірної концентрації земель в одних руках. Крім того, матимемо певний час для чіткого правового механізму запровадження прозорого ринку, а такожорганізувати належну інформаційну та просвітницьку кампанію, присвячену функціонуванню ринку земель.
Українська земля повинна добре годувати наших селян, забезпечувати продовольчу безпеку України і ще давати значні надходження від експорту.
Сергій Рибалка
народний депутат України
член фракції Радикальної партії Олега Ляшка
