Днями чаювали з колегою, з нами сидів один чиновник, теж філаретовєц-«раскольнік», як і ми, от він і каже: «от був в неділю на хрестинах в Z-ському районі, там батюшка з московського, подавали поросят і самогонку на калгані, за столом люди питають, чи піде батюшка в Помісну церкву.
Прийняв батюшка четверту стопку і провів пастві сорокахвилинну проповідь-лекцію, суть якої проста: я за Україну, на Донбасі – війна московитів проти нас, мова наша – українська, і церква має бути українська, і я туди піду, але за умови, що предстоятелем буде не Філарет, затим – ледь не сто причин, а чому не Філарет, і ніби все розумно, і ніби аргументовано».
Батюшка цей в дєйствітєльності – латентний кац@п. І в словах його сидить сам сатана, який майстерно маніпулює історичним фактами і спокушає рабів Божих до інтегрованого словоблуддя.
Вони – латентні кац@пи – шукають будь-який «аргумент», мовляв, хто-завгодно, але не Філарет. Але нічого по суті сказати не можуть. Бо нема йому рівного серед архієреїв в Україні. Єдине, що у них було логічне – анафема. При тому, що вони маніпулювали. Свідомо маніпулювали, бо як люди «в темі» чітко знали, що причини цієї анафеми є виключно політичними. І ніяких святих клятв православних і канонів наш Філарет не порушував. І так звана анафема є наслідком тиску Москви, і нічого інакше. Як і анафема найяснішому гетьману Іванові Степановичу Мазепі у XVIII сторіччі. Тепер навіть цього «аргументу» у них нема.
Тридцять років Святійший Філарет чекав відновлення історичної справедливості – і нарешті з нього зняли анафему. Попри поважний вік, наш патріарх сповнений сил і дарованої Всевишнім мудрості.
Давайте покажемо, що нас – більше, і підтримаємо Святійшого молитвою і хештегом #мій_патріарх_Філарет.