Що буде з гривнею? Дотягнути до виборів.

0
524

Ціна удаваної стабільності. На зустрічах люди вже запитують, що буде з валютним курсом після виборів.

З початку року ми бачили навіть деяке зміцнення нашої грошової одиниці. Одна з причин – у січні та на початку лютого Уряд взяв борг через розміщення державних облігацій (ОВДП) на рекордну суму – майже 52 мільярди грн. Для порівняння: це майже третина від усього об’єму розміщення державних цінних паперів за весь минулий рік.

Міністерство фінансів планує до кінця цього місяця позичити ще значний об’єм коштів у валюті під гарантії Світового банку.

Простіше кажучи, влада прискореними темпами робить нові борги.

І можна було б радіти, якби позичали дешевше, щоб віддати старі дорогі кредити. Але насправді – все навпаки.

Інфляція за минулий рік склала близько 10%. А позичає Кабмін через облігації у гривні у середньому під 19%.

І за останні місяці всі запозичення, зроблені Урядом та Нацбанком, поступово дорожчали. І більшість цих нових боргів потрібно буде погасити ще до кінця поточного року. Таких диспропорцій, коли позичають під відсотки, вдвічі більші за рівень інфляції, немає у жодній європейській країні. Для чого це робиться?

По-перше, щоб втримати ситуацію до виборів. Мовляв, «влада забезпечила стабільність».

По-друге, щоб роздати максимальні передвиборчі «пряники». Наприклад, видати людям на руки кілька мільярдів під красивим гаслом «експеримент з монетизації субсидій». Люди гроші витратять одразу, а шалено злякаються вже після виборів, коли отримають на руки нові комунальні платіжки. Або швидко до виборів побудують ще кілька ФАПів чи перефарбують старі медичні автомобілі. Щоб зробити вигляд, немов, влада турбується про людей.

А що ж буде після виборів? Поясню максимально просто. Після виборів потрібно буде віддавати ще багато зовнішніх боргів. Загалом понад 7 млрд. доларів. За рахунок чого віддавати? На зростання доходів від нашого експорту сподіватися дуже важко. Навпаки, об’єктивне сповільнення зростання світової економіки точно призведе до погіршення ситуації для українських експортерів. На шквал прямих іноземних інвестицій очікувати також не варто. Минулого року їх було значно менше ніж у кризові 2009 чи 2013 роки. У бурхливий рік двох виборів інвесторів, готових вкладати гроші в економіку України, буде ще менше. І гроші наших заробітчан, які працюють за кордоном, можуть вже не врятувати.

А можливість Уряду позичати на зовнішніх ринках стане ще дорожчою. Тож восени владі буде все важче втримувати курс. І навіть якщо вдасться протриматись до парламентських виборів, після них може бути непереливки.

Згадайте ситуацію 2014 року, коли після виборів до Верховної ради у грудні курс на «чорному ринку» стрибнув за двадцять, а у січні 2015 року – за тридцять гривень за долар.

До того ж значна кількість бюджетних коштів, які влада планує посилено витрачати найближчий місяць на завуальований підкуп виборців, може згодом опинитися на валютному ринку.

Отже владна верхівка у черговий раз «прогуляла» більш-менш кілька сприятливих років, обмежившись профанацією реформ. І в черговий раз поставила Україну в ситуацію, коли її можуть втримати від чергової кризи лише кредити міжнародних фінансових організацій.

Тому нам потрібно кардинально змінювати владу і впроваджувати План реформ Олега Ляшка. Лише його реалізація дасть змогу не просто стабілізувати ситуацію, а й поступово розвивати економіку України.

Лише власна активна промислова та фінансова політика дозволять поступово збільшувати частку високотехнологічних виробництв. Лише так Україна стане більше заробляти і зможе прискореними темпами погасити зовнішні борги.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here