До речі, Опозиційний блок чітко демонструє, що йому глибоко начхати на всі проблеми країни – хоч антикорупційна діяльність, хоч безвізовий режим.
Скрізь нуль голосів. І навіть якоїсь позиції проти чи аргументів, що слід змінити не чуємо.
“Конфуціанці” хренові – “сидіти на березі ріки, плювати у воду й чекати, коли повз тебе пропливуть трупи твоїх ворогів”.
А найгірше, що вони вибрали вірну тактику. Маленький спогад з вчорашньої Свободи слова на ІСТВ: глядачі в залі показали, яка жуйка їм найкраще підходить, без огляду, хто їм її пережував. Зал обурено гудів на абсолютно адекватні висловлювання члена Меджелісу кримських татар з Народного фронту (до фракції є питання, але виступаючий – дійсно людина вельми позитивна й порядна), зате популістську локшину від оппі-блоппі Мураєва вітали аплодисментами. І це саме той Мураєв, який продемонстрував особливу зухвалість і хамовитість та гіпертрофоване відчуття безкарності (у нас в армії колись про це казали “обарзів”).
І тут уже не чиясь там наверху “зрада”. Це така отупіла й часто нічим неаргументована ненависть до своєї влади, що кожен, хто її розкритикує, навіть найбільший мерзотник, стає відразу ж “патріотом” і позитивною постаттю. Так сталося з олігархом, з головним мафіозі, з дрібним корупціонером чи з дійсним або потенційним убивцею. Зараз так відбувається з представниками оппоблоку… А завтра, якщо тільки перестане литися кров на сході, такі всеїдні почнуть аплодувати путіну, коли він обгавкає не Україну загалом, а її Президента чи ще когось із керівництва. Думаєте неможливо? А давайте почекаємо місяць-два… Тим більше, що таке вже було у 1918-20 роках, та що там, – а як ура-патріоти цькували Вячеслава Чорновола спільно з комуністами й екс-кагебістами. Й при тому запросто вихваляли своїх вчорашніх ідеологічних противників…
