Я не знаю, чи винні Медведько і Поліщук, але знаю, що слово «винні» в контексті їх справи – це вже брехня.
Якщо вони дійсно вчинили те, що їм інкримінують, то вони заслужили не тюремний строк, а медаль. Те, що їх судять – це наслідок шизофренічної позиції тимчасового уряду, який за вбивство ворога на фронті роздає нагороди, а за вбивство таких же ворогів у тилу – переслідує.
Ця позиція пояснюється панічним страхом тимчасової влади перед добровольцями, бо доброволець – це людина, яка сама себе мобілізувала на цю війну і, відповідно, закінчить її тоді, коли сама буде вважати, що боротьба досягла своєї мети. Для тимчасової влади це неприпустимо, бо тоді вона втрачає своє панівне становище у суспільстві і можливість віддавати накази.
У суді над Медведьком і Поліщуком «докази» озвучені жалюгідні – непереконливі й діряві, проте, відпускати хлопців ніхто не збирається. З цього я роблю висновок, що заарештували їх по доносу стукачів, які заслані у патріотичне середовище. Влада не може озвучити вголос свідчення своїх сексотів, бо таким чином викриє запроданців. Тому і влаштовано цей цирк із судом.
Безумовно, шанс на вихід Поліщука і Медведька лише у тому, що сама система влади поміняється, позбавиться шизофренії, назве ворогів – ворогами, героїв – героями, і не раніше».
“Генплан“
