З нами Христос. Нам немає чого боятися

Рівно три роки тому вперше на мене було внесене подання Генерального прокурора на притягнення мене до кримінальної відповідальності і арешт. відтоді таких подань було вже три (рекорд!).

Дуже кумедно дізнався про бажання влади мене закрити.

Сиділи ми з Ігорем Мосійчуом, Борисом Філатовим та Геннадієм Корбаном в якомусь кахве в Чернігові. Їм собі борщ, нікого не чіпаю, підтримую високоінтелектуальну дискусію з шановним товариством.

А Мосійчук читає новини. Bін весь час читає новини. Показує повідомлення, що Шокін вніс подання на когось з депутатів, питає:

– Як ти думаєш, на кого це?

– Мабуть, на тебе. – відповідаю я. По-перше, щоб Ігор відчепився і дав спокійно доїсти борщ. По-друге, я і справді думав, що першим ділом візьмуться за нього.

– А я думаю… – його думу перебив дзвінок на мій телефон, який лежав коло нього (відкидаю телехвон подалі, коли їм), – …диви, тобі ОВ дзвонить.

B такому випадку, звісно, беру слухавку, і чую, як Олег Ляшко своїм шаманським голосом каже:

– Ну шо?… /епічна пауза/ здогадався, на кого подання Генпрокурора? /ще більша пауза, інтригуюча/ не здогадався?!.. на тебе…

Потім був не дуже простий день, сльози мами, ножі в спину від тих, кого вважав друзями і неймовірна віра в життя, коли ти нікого не просив, а за тебе заступилося публічно так багато різних людей, що ніби крила виросли і можна летіти.

Одним словом, дякую усім, хто був тоді поруч. Добрим словом. в Інформпросторі. На акції. Запропонувавши допомогу. Пам’ятатиму кожного. Завжди. Просто репощу кращі тексти для історії.

А про наступний веселий день напишу завтра.

З нами Христос. Нам немає чого боятися.

Джерело