Хто у нас герой і хто улюблений артист – вирішимо без президентів з прем’єрами

В жодній країні світу, окрім Радянського Союзу та країн-сателітів, не було почесного звання Героя та різних там народних артистів та заслужених журналістів-меліораторів. 

Держава має нагороджувати орденами і відзнаками. А хто герой – вирішують народ і час.

В СРСР це звання було вигадано саме тому, що держава Сталіна бажала собою народ підмінити. Що звання героя урівнювало солдата, який віддав життя за Батьківщину, з чекістом чи партійним чиновником. З бойовим орденом так не вийде. У нього є статут, який не просто порушити.

Брежнєва, скажімо, вже після смерті позбавили незаслуженого ордену «Побєда», але «дорогий Леонід Ілліч» так і залишився чотири рази героєм Радянського Союзу.

Коли СРСР зник, від звання Героя відмовились в усіх нормальних цивілізованих країнах, окрім тих, де зберігся в тій чи іншій формі «совок». Ця нагорода є в Росії, Україні, Білорусі, Казахстані, на Кубі, в КНДР, у В’єтнамі тощо. У Румунії чи Чехії давно немає ніяких героїв чи народних артистів.

В наших умовах це звання продовжує виконувати свою ганебну роль – урівнювати солдатів, що видали життя за Україну з казнокрадами і просто сірим чиновницьким людом. Достатньо просто передивитися перелік Героїв України, щоб побачити, яка це суміш честі і ганьби.

Впевнений, що скасувати радянські рудиментарні звання така ж необхідність як демонтувати пам`ятники Леніну. Солдатів треба нагороджувати бойовими орденами і медалями і допомагати їм у соціалізації.

А хто у нас герой і хто улюблений артист – вирішимо без президентів з прем’єрами. Не для того ми їх обираємо.

Джерело


Загрузка...