Головним месседжем влади в останні дні було – «ми готові на все, що завгодно, лише б не гинули наші солдати».
За логікою влади та командування – «солдат не для того, аби гинути та воювати». Солдат, на їхню думку, потрібен для будівництва дач генералітету, для укладання асфальту на плацу перед приїздом Президента, грізних фото на фоні техніки, що давно вийшла з ладу, або ж парадів у «красивих» чоботах.
Вони хочуть скоріше продати шматок країни, за яку ми віддали життя тисяч наших товаришів. Їм хочеться швидше повернутися до «карнавальної» армії, але за те такої кишенькової. Повернутися до стану «спокою», який єдиний дає можливість «притиснути» та експлуатувати країну.
Мені так само хочеться, щоб мої друзі не гинули і мені надзвичайно важко дивитись на моїх хлопців, які стали інвалідами. Але я знаю просту істину – армія існує для того, щоб ЗАХИЩАТИ!
Солдат існує для того, щоб воювати, а якщо треба – загинути! І я точно знаю – солдат не бажає, щоб його ім’ям прикривали боягузтво і зраду, здачу нашої землі. Тож, «господа», не прикривайтесь нами і потрудіться називати все своїми іменами: солдатів – солдатами, героїзм – героїзмом, а своє боягузтвом!
