Закон про держслужбу та призначення за конкурсом

Цього тижня Верховна Рада почне реформу державної служби – один з наших боргів за коаліційною угодою.

При підготовці угоди ми планували прийняти відповідний закон ще в 4-ому кварталі 2014 року. Причиною відстрочки стало класичне фінансове питання. Зменшувати зарплату держслужбовцям далі нікуди – вона не індексувалася з 2008 року, і в райадміністраціях складає голий оклад на рівні прожиткового мінімуму, часто навіть Голова РДА заробляє 2 тис. грн. на місяць – повна профанація. Збільшувати зарплату без скорочення чисельності теж неможливо – держбюджет у нас і так економно-захищений. Прийняли соломонове рішення – реформу починати без вирішення фінансового питання, і зарплати збільшувати залежно від скорочених працівників.

Мабуть, головна реальна новація законопроекту 2490 – запровадження вступу на державну службу виключно за конкурсом навіть для найвищих посад. Призначення на посади голів місцевих держадміністрацій, керівників і заступників центральних органів виконавчої влади зараз проходять не прозоро і тому часто посади отримують, м’яко кажучи, не зовсім готові до цієї роботи персонажі. Після довгих нічних переговорів, підозр у заносі чемоданів, переділу квот між членами коаліції – з’являються укази і розпорядження про призначення, мотиви яких інколи не зможе пояснити ніхто. І відповідати за подальші проколи призначених – також потім нікому. Новий закон передбачає прийом на державну службу виключно за конкурсом, що значно обмежить повноваження Президента і Уряду. Вони збережуть свої конституційні функції, проте робитимуть це за результатами відкритих конкурсів. Звичайно, робота конкурсних комісій – це буде те ще питання, проте новий механізм буде кроком вперед у вирішенні проблеми непрозорості призначень.

Законопроект був підготовлений Нацдержслужбою при широкому залученні експертів громадянського суспільства та міжнародних фахівців. Більше того, наші закордонні друзі прямо пов’язують прийняття даного закону із розблокуванням вагомих програм міжнародної допомоги і бюджетної підтримки.

Новий закон про державну службу закриває також стару проблему переведень на посади середньої ланки у системі держслужби працівників патронатних служб та помічників-консультантів народних депутатів. Переведення зберігається всередині одного органу та між органами влади, заохочується професійне зростання. Доля гарантованого окладу в загальній сумі зарплати зростає, що зменшує залежність службовця від персональних забаганок керівника.

Звичайно, внесений законопроект не вирішує всіх проблем державної служби. Насамперед, це стосується питань соціального захисту та матеріальних стимулів. Після переведення на загальну систему пенсійного забезпечення ця проблема загострюється, і її ігнорування може привести до звільнень кваліфікованих кадрів. При підготовці до другого читання можна очікувати сотень поправок до базового тексту, частина з яких буде врахована. Сьогодні ж законопроект проголосують для включення до порядку денного, а завтра він може бути розглянутий у профільному комітеті.

Новий закон про державну службу – перший крок до комплексної реформи публічної адміністрації. Паралельно із ним іде розгляд закону про службу в органах місцевого самоврядування. Найближчим часом очікується внесення проектів законів про Кабінет Міністрів України та про центральні органи виконавчої влади. Навіть у разі прийняття нового закону про держслужбу він повністю запрацює з 2016 року, після прийняття десятків нормативних актів та підготовки всієї державної машини до його застосування.
Ігор Попов