Двосторонні переговори Украіни та Росії не відбуваються в тому числі і через разючі відмінність систем управління державою у двох країнах.
У РФ всі рішення приймає одна людина. Всі інші не те що не впливають на ті рішення, але навіть не допускають якоїсь діяльності чи самодіяльності щодо підготовки таких рішень. Будь-який переговорник від Росіі володітиме мандатом на 1% від прийняття рішень Самого, і не матиме жодного люфту у перемовинах. А тепер ви можете уявити, які повноваження мають Пушилін чи Плотніцкій, які погоджують рішення із ВВП через серію посередників?
З боку Украіни інша крайність. У нас ніхто не приймає рішення і ніхто за них не відповідає, у нас рішення приймає громадянське суспільство у Фейсбуку чи на Майдані, і знайти потім крайнього неможливо. Президент Порошенко на крайніх переговорах у Мінську міг щось обіцяти для Меркель чи росіян, навіть підписати папери, проте українське суспільство не визнає ні Мінські угоди, ні такі обіцянки. На наступі переговори можна взяти лідерів усіх фракцій та весь уряд – і це не допоможе. Навіть явка 420 депутатів не дасть Путіну можливості домовитися. З нашого боку потрібно їхати всім 40 мільйонам. Бо ми поки не визначилися кого можемо гарантовано уповноважити. Їм цього не зрозуміти.
Два міра – два кефіра.
