У четвер ввечері, у присутності лідерів парламентських сил, третини уряду, при Прем’єрі та Президенті Олег Ляшко оголосив, що під час Дебальцевського котла Петро Порошенко пропонував йому “вирішувати шкурні питання”.
Деталі не були названі. В цей момент на лідера Радикальної партії вже насувався охоронець голови держави. А сам голова держави хвилин десять намагався зупинити промову лідера Радикальної партії, яка почалася з необхідності звільнення генерального прокурора. В результаті лідер Радикальної партії залишив “раду реформ”, як називає такі зустрічі Адміністрація голови держави.
Як припинити цей театр фальші та абсурду? Як переконати Президента, Прем’єра, парламентарів від Блоку Порошенка, Народного фронту, “Батьківщини” в обов’язковості заміни керівників “правоохоронних органів” (ще одна сумнівна назва)? Чому взагалі треба переконувати в доцільності вигнання генпрокурора та міністра внутрішніх справ, які не довели до кінця жодної справи про терор Майдану або топ-корупцію? Чи маємо ми право як Самопоміч залишатися в такій коаліції, яка все частіше голосує без нас, але з уламками Партії регіонів? За ключові рішення, у тому числі поправки до Конституції?
Ми вирішили обговорити, як правильно діяти, з активістами та прихильниками партії по всій країні. Минулого тижня зібрали столичних однодумців, у понеділок цього тижня зробили таку дискусію у Чернігові, сьогодні – у Харкові.
Більшість київських та чернігівських колег висловилися за те, щоб ми залишалися “опозицією у коаліції”. Проводили рішення, де в нас єдина позиція з іншими партіями. В цьому Парламенті ми, наприклад, одностайно голосуємо за більшість законів про фінансування та кращу організацію оборони. Але категорично опонувати рішенням на кшталт призначення Шокіна чи “особливостей врядування на Донбасі”.
Творці Самопомочі у Харкові категорічніші. Більшість вважає, що ми вже в опозиції і варто це визнати найближчим часом.
Мені особисто така думка видається чеснішою. Боротьба проти фальші, за справжність – це найважливіший зараз процес у політиці.
З іншого боку, Україна не раз втрачала Незалежність через внутрішні суперечки під час зовнішньої агресії.
Простих рішень у державному управлінні часто немає. Будемо радитися далі. До кінця літа плануємо організувати якомога більше таких дискусій з активістами на місцях
