Лукавість і фальш – фірмовий стиль Юлії Тимошенко та “Батьківщини” загалом.
Як дволикий Янус вона часто має два обличчя. Зокрема й щодо антиукраїнських та неконституційних “мінських угод”. Одне всередині України – для електорату, інше для “поважних міжнародних партнерів”, перед якими слід прогнутися, щоб сподобатися.
Ось і чергове підтвердження. Як повідомив спецпредставник президента США по Україні пан Волкер, під час його недавньої зустрічі з Тимошенко (напередодні сумнозвісного “молитовного сніданку”) вони обговорили “the important role of Ukraine’s parliament in Minsk implementation”, тобто ВАЖЛИВУ РОЛЬ УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ В РЕАЛІЗАЦІЇ МІНСЬКИХ УГОД!
Хоча для внутрішньої аудиторії батьківщинівці намагаються фальшиво подавати себе як начебто принципових опонентів політичних поступок президента Порошенка у Мінську.
Met with @YuliaTymoshenko today to discuss how UN peacekeepers could help facilitate restoration of 🇺🇦territorial integrity & the important role of Ukraine’s parliament in Minsk implementation. Also discussed need to ensure full resolution and not allow a frozen conflict. pic.twitter.com/gloyLOmlSm
— (Archived) U.S. Special Representative for Ukraine (@SpecRepUkraine) February 6, 2018
Особливо цинічним виглядав галас і саботаж у Верховній Раді, який чинила “Батьківщина” восени, навколо надважливого для посилення міжнародного позицій України законопроекту “про деокупацію Донбасу”, шукаючи приводу, щоб не підтримати його у першому читанні. Тоді як привід вони демагогічно згадували про начебто посилання в проекті закону на “мінські угоди”, хоча воно було видалене, в т.ч. на вимогу фракції Радикальної партії Олега Ляшка, ще до (!) розгляду у першому читанні.
Як відповідальний в РПЛ за міжнародну політику і член Комітету у закордонних справах я спостерігав цю дволикість батьківщинівців вже неодноразово. Таку ось “гнучкість” позиції – одну на внутрішньому політичному ринку, іншу на експорт.
В тому числі у виконанні особисто Юлії Тимошенко, зокрема під час зустрічі попереднього спецпредставника США Вікторії Нуланд з представниками фракцій у 2016 році. Коли Нуланд тиснула на українських парламентарів щодо нагальності повного виконання “мінських угод” (в т.ч. термінового прийняття закону про вибори на Донбасі) ще до закінчення терміну повноважень президента США Обами, тобто до кінця 2016 року. На тій зустрічі я був вимушений в одиночку виступати як опонент таких підходів і вести принципову дискусію з американською посланницею.
Чи, наприклад, представники “Батьківщини” у ПАРЄ Сергій Соболєв та Сергій Власенко систематично голосують “за” резолюції ПАРЄ, які містять посилання на “мінські угоди”. А Соболєв на останній сесії ПАРЄ в січні 2018 року навіть проголосував “за” резолюцію ПАРЄ з врахованою поправкою представника Опоблоку Вадима Новінського, яка рекомендує Україні переглянути (!) закон “про деокупацію Донбасу” на базі “мінських домовленостей”. Тоді як ми з Олегом Ляшком не підтримали жодної з таких резолюцій ПАРЄ.
Більше того, Соболєв і Власенко виступили співавторами (!) поправки, разом з порошенківцями Арьєвим, Геращенко, Іоновою, Джемільовим, до іншої резолюції ПАРЄ з пропозицією включити до неї посилання на “мінські угоди” та Пакет заходів з їхньої імплементації. Той самий Пакет заходів, підписаний у Мінську у лютому 2015 року, в якому містяться усі політичні поступки Порошенка Путіну, зокрема обіцянка внести в Конституцію України особливий статус Донбасу!
Тому є слова, а є реальні діла (зокрема позиція на міжнародних перемовинах та в міжнародних організаціях). І вся псевдо-патріотична риторика Тимошенко і “Батьківщини” всередині України провисає у повітрі.
Тож на відміну від інших, Радикальна партія Олега Ляшка чесна і послідовна у своїй позиції проти антиукраїнських “мінських угод” – надання “особливого статусу” Донбасу, амністії бойовикам, що вчинили важкі кримінальні злочини, та інш. Ще в 2015 році, коли інші опозиційні сили вагалися, і навіть голосували за закон про особливий статус для Донбасу, ми заявили про їх антиконституційність і юридичну нікчемність.
Наша позиція незмінна як в Україні, так і на міжнародній арені – подолання російської агресії не може відбуватися за рахунок здачі національних інтересів!
