Європа і Німеччина зупинилися за крок від прірви

Соціал-демократи зрозуміли, що майбутнє Німеччини є більш важливим, ніж електоральні перспективи їхньої партії.

Рішення німецьких соціал-демократів взяти участь в “великої коаліції” з блоком ХДС/ХСС допомогло запобігти одній з найбільших криз в сучасній історії Німеччини та Європи в цілому.

Якщо б було ухвалено інше рішення, криза виявилася б набагато серйознішою.

Рішення німецьких соціал-демократів взяти участь в «великої коаліції» з блоком ХДС/ХСС допомогло запобігти одній з найбільших криз в сучасній історії Німеччини та Європи в цілому. Якщо б було ухвалено інше рішення, криза виявилася б набагато серйознішою.

У Німеччині в принципі не дуже розуміли, як знаходити вихід з такої ситуації. Уряду меншості в історії країни ще не було – і він міг би виявитися не дуже ефективним. Дострокові вибори навряд чи змінили б істотно парламентські пропорції, але посилили б вплив правих євроскептиків з «Альтернативи для Німеччини».

І цілком можливо, що завершилася б політична кар’єра одного з найбільш адекватних лідерів сучасного світу – Ангели Меркель. Це при тому, що ніякої альтернативи канцлеру у християнських демократів сьогодні немає. Наступника потрібно плекати, а не проголошувати.

Але це були б проблеми християнських демократів і Німеччини в цілому. У соціал-демократів інші проблеми. Їх участь у “великій коаліції” з ХДС з року в рік знижує популярність партії у виборців. Створюється враження, що часи, коли християнські демократи і соціал-демократи змінювали одні одних біля керма, минули безповоротно. Можна прогнозувати, що ще одна “велика коаліція” не посилить популярності соціал-демократів. Саме про це говорили противники нової угоди з ХДС, які наполягали на переході в опозицію.

Але члени партії вирішили інакше. Підкреслюю – рядові члени партії, а не її керівництво. Чому вони так вирішили?

Є таке поняття, як відповідальність. Відповідальність громадянина за майбутнє своєї країни. Це те, чого не можуть зрозуміти наші громадяни, серед яких чимало впевнених в тому, що відповідальність за їхнє майбутнє – виключно питання влади. І що якщо потрібно робити вибір між власним благополуччям – або благополуччям близьких людей, політичної організації, групи однодумців і майбутнім держави, краще завжди пам’ятати, що своя сорочка ближче до тіла.

Німецькі соціал-демократи вирішили інакше. Вони зрозуміли, що майбутнє Німеччини, майбутнє європейської єдності є більш важливим, ніж електоральні перспективи їхньої власної партії. І таке відчуття відповідальності потрібно поважати навіть тим, хто далекий від політичних симпатій до СДПН і не в захваті від її лідерів. Адже справа не в поглядах, а в співчутті до власної країни. Такому співчуттю можна тільки вчитися.

І на закінчення – просте нагадування, яке, на перший погляд, не має ніякого відношення до сьогоднішнього дня.

Останній раз “велика коаліція” з майже тих же за ідеологічними поглядами учасників що і зараз розпалася 27 березня 1930 року.

Менш ніж через три роки німецьким канцлером став Адольф Гітлер.