Місцеві вибори. Щодо ситуації з кандидатами в містах, напевно, найбільш показовою є правляча партія – «Слуга народу», а також міф, що панує сьогодні в медіапросторі про невизначеність Зеленського зі своїми кандидатами.
Насправді, це виглядає більше як політтехнологія Президента та його команди, коли вони уже більш-менш розуміють, кого готові виставляти, зробили заміри соціологій, але бояться висувати своїх кандидатів, щоб їх «не з’їли» на цих територіях, щоб конкуренти не чорнили. Бо «слуги народу» розуміють, що ті люди, котрих вони обрали, далеко не без гріха, а тому будуть намагатися тягнути до кінця із висвітленням кандидатів.
Ще одна важлива особливість, яка стане тенденцією в ході місцевої виборчої кампанії – те, що Зеленський буде намагатися об’їжджати всі регіони. Для нього такі поїздки як у Хмельницький – будуть сталими впродовж всієї кампанії. Зеленський та його команда будуть намагатися охопити всю країну, об’їздити, щоб за рахунок рейтингу Президента протягувати кандидатів від «Слуги народу». Тобто Президент буде VIP-агітатором партії, хоча власне не має ним бути.
Проте це має стати останнім дотиком Зеленського до «Слуги народу». Надалі він буде намагатися від’єднатися від цього бренду, щоб вже сама партія не з’їдала його рейтинг. В даному випадку цей політичний рік буде однією із таких найбільших загроз. Особливо, коли в місцеві ради зайде велика кількість депутатів від «Слуги народу», які підуть у своє «політичне плавання» і локальні корупційні скандали все ж можуть відтягувати рейтинги. Тож Зеленський намагатиметься дистанціюватися та уникати такого негативного впливу на свій рейтинг.
Наступним є те, що Зеленський намагатиметься виступати Робін Гудом – грати дуже справедливого президента, який стоїть на боці звичайних людей. Схожу річ ми усі бачили під час парламентської кампанії із слоганом – «Вийди, розбійник!». Зараз ми бачили аналогічне спілкування з директором «Укрексімбанку». Тобто це буде типова поведінка Зеленського на наступну виборчу кампанію і виступатиме якраз однією із політичних технологій, головне завдання яких – мобілізація електорату.
Далі варто зауважити, власне, тренди, які будуть використовуватися у цій виборчій кампанії. Це буде, зокрема, націлення на протиставлення: «професійні мери – проти непрофесійного Президента та центральної влади». В деяких проросійських партій це буде відображатися навіть із певним відтінком сепаратизму та ненависті центральної влади. Зрозуміло, що всі будуть намагатися інвестувати в місцеву виборчу кампанію для того, щоб потім вже ділити децентралізований виборчий бонус, який для багатьох є дуже цікавим.
Також ми бачимо інвестиції в місцеві медіа, не тільки в міста-мільйонники, про які вже багато говорили, але й в міста поменше. Це і телевізійні канали, і ютуб-блогери, які розганяються під місцеві вибори і не тільки. Зокрема, важливим буде розвиток телеграм-каналів, місцевих особливо, тож ми можемо спостерігати ріст таких інструментів практично у всіх обласних центрах.
Єдине, що частина інформаційних медійних інструментів, які зараз створюються, покликані брати не тільки участь у виборчій кампанії, але впливати на тих, хто пройде. Тож вже створюються інструменти контролю тих, хто буде обраний до місцевих рад.
Щодо столиці, то на сьогоднішній день вже маємо опубліковані кілька соціологій, хоча частина з них дають більше запитань, аніж відповідей. Та загалом у Києві соціологія стала інструментом політичного впливу. Коли намагаються створювати та нагнітати рейтинги тим чи іншим кандидатам – позиціонуючи їх з більшими чи меншими цифрами. Практично всі кандидати в мери зловживають таким інструментом.
Можлива поява нових кандидатів, нових людей – така інтрига зазвичай відбувається навколо партії «Слуга народу», яка досі не заявила про свого кандидата. Розуміючи потенціал самого бренду, сьогодні точиться достатньо сильна боротьба. Зокрема, плітки про Віктора Ляшка – не дають спокою багатьом політикам, котрі хотіли би бути на його місці; розмови про Міхеіла Саакашвілі, який став радником Зеленського та очолив Виконавчий комітет реформ – може піти на столицю. Тоді виявиться обманом те, що він збирався йти на Одесу, а піде в місто, у якому він навчався та провів практично все своє українське життя.
Проте, водночас, залишається відкритим питанням інструментарію праймеріз. Пропозиції, котрі сьогодні депутати «Слуги народу» озвучують в ЗМІ чи кулуарах, показують їх повне нерозуміння поняття такого як праймеріз і логіки проведення загалом. Тобто, первинні вибори, у їх розумінні, можуть відбуватися, наприклад для столиці. Це, зокрема, силами депутатів з якихось окремих областей чи на закритому засідання фракції або ж навіть у вузькому колі Офісу Президента. Очевидно, що «Слуги народу» слово «договорняк» плутають із поняттям «праймеріз», яке власне має глибоке демократичне походження, але – не для всіх воно до кінця зрозуміле.
Також разом з місцевими може рухатись кампанія 208-го округу. Варто сказати, що призначення виборів виглядає дуже незаконним, але, тим не менше, на такі речі не зважають, а точніше – не оголошують дату виборів офіційно, а просто дають розуміння, коли вони відбудуться. Власне це і є порушенням.
Очікується, що кандидати, котрі дійсно націлені на перемогу, будуть протестувати проти таких порушень з боку Центральної виборчої комісії і проти тих, хто давав їм такі політичні вказівки.
