Роль Міжнародного валютного фонду в Україні часто трактують неправильно в тому контексті, що гадають, що в МВФ зацікавлені в тому, аби Україна процвітала.
Але насправді МВФ – це лікар, який прописує досить стандартний рецепт, який дозволяє хворому вижити. Як саме він буде жити після одужання, МВФ не цікавить. Якщо надійним варіантом буде відрізати ноги, то можна і відрізати. МВФ не обходить, де буде краще в Гондурасі чи в Україні, йому важливо, щоб кожен із названих регіонів не виступав джерелом макрофінансової нестабільності.
В 2012 році один із найбільших фінансових конгломератів світу HSBC склав свій прогноз того, яким буде світ в 2050 році. Згідно з ним, Україна мала стати найдинамічнішою економікою Європи та країною з одними із найбільших темпів економічного зростання в світіhttp://nextbigfuture.com/…/hsbc-first-cut-models-world-in-2… (посилання на весь звіт в першому реченні вказаної статті).
Стосовно ж бачення МВФ, то ви можете самостійно побачити його ось тут http://www.imf.org/external/…/weo/2015/02/weodata/index.aspx
Обираєте «By Countries (country-level data)», далі «All countries», далі – показник «Gross domestic product based on purchasing-power-parity (PPP) per capita GDP», далі «до 2020 року», бо МВФ має бачення на 5 наступних років. За прогнозами МВФ середньодушовий ВВП за паритетом купівельної спроможності складе в Україні 10,5 тисяч доларів в 2020 році.
Для того, щоб оцінити, 10,5 – багато це чи мало, наведу деякі дані, власне, можете побачити їх і самі в тій таблиці на офіційному сайті МВФ (в тисячах доларів на душу населення):
Боствана – 21,8
Египет – 14,1
Туніс – 14,7
Еквадор – 12,0
Туркемістан – 23,5
Іорданія – 14,8
Монголія – 16,6
Грузія – 13,2
Хоча, я не виключаю, що в 2020 році можуть цілком бути виконані атрибути макрофінансової стабільності – курс, інфляція і таке решта.
Це до того, що «просто робіть, як каже МВФ». В принципі, не варто потім ображатися, якщо все буде так, як вказано вище.
В Україні парадоксальна ситуація, коли консервативна, «пряма як дошка» в своїх рецептах організація Міжнародний валютний фонд є рушієм реформ. Насправді, реформи мають бути на порядок інтенсивнішими і радикальнішими за бачення МВФ. Лише тоді можна реалізувати те, що бачив у потенціалі країни HSBC, а не МВФ.
З іншого боку, якщо головною стратегією є «главное, что б не было войны», а успішність країни – це другорядне, то, звісно, так, на вказані цифри можна не звертати уваги.
