Ілля Юхимович Рєпін народився в Чугуєві на Харківщині рівно 173 роки тому. Онук слобожанського козака Василя Рєпіна. Все життя ідентифікував себе українцем.
Навіть живучи у Фінляндії, де провів останні 30 років життя. Виріс в хаті на березі Сіверського Донця.
Вся його творчість – пронизана українським духом. “Гайдамаки”, “Вечорниці”, “Гопак”, “Солоха і дяк”. Зрештою, “Запорожці пишуть лист турецькому султану”. Ілюстрації до поезій Тараса Шевченка та історичних книг Дмитра Яворницького. Портрети того ж Шевченка, Мурашка, Багалія і розкішний портрет Василя Тарновського з красномовною назвою “Гетьман”.
Живописом почав займатися теж в Україні – двоюрідний брат Трохим Чаплигін подарував йому перші акварельні фарби.
Член журі на конкурсі проектів пам’ятника до 100-річчя від народження Тараса Шевченка. Член Київської спілки старовини й мистецтва. Меценат і друг Спілки образотворчих мистецтв у Миколаєві, яка допомагала молодим українським художникам.
Сталін і Ворошилов пропонували Іллі Юхимовичу стати громадянином СРСР, обіцяли золоті гори. Він відмовився.
Заповідав поховати себе в Україні, в рідному Чугуєві. Дружина побоялась їхати у на той час вже окуповану більшовиками східну Україну, тому поховала його на гірці біля їхньої хати у Куоккалі в Фінляндії. За життя Рєпін із ніжністю називав це місце Чугуєвою гіркою…
***
А “Іван Грозний та син його Іван” – це про те, який цар потрібен московитам. Той, що зараз – не сильно відрізняється.
