Однією з рис нової еліти має бути принциповість

У обговореннях питання оновлення влади і зміни еліт неодноразово піднімається власне характерна теза про те, якою має бути державна еліта. Таких ознак існує багато. Але як на мене, однією з найважливіших рис є принциповість і невідступність від своїх переконань та принципів.

Політичне флюгерство, або говорячи мовою Ульянова-Бланка, політична проституція не є ознакою демократичності, як нас намагаються переконати із зомбоящиків. Той, хто заради гешефту, тобто особистих інтересів зрадить своїх виборців або політичну силу – не може викликати довіри. Та ж сама Кужель у 2004 році закликала Януковича ввєсті войска, а трохи згодом, при зміні політичного сюзерена, – викривала його у бандитизмі. Так само Гєпа-Кернес у 2004 стрибав з Аваковим на помаранчевому майдані з Акабовим, але згодом перебіг до ригів.

Я знаю багато принципових людей, які могли б очолити чимало напрямків урядової роботи. Так, одразу по виходу “Чорного ворона” на ринок я познайомився з видатним українським письменником Василь Шкляр. Його геній полягає у тому, що широкому загалу він відкрив драматичні і водночас героїчні сторінки нашого недавнього минулого, які для 99% були взагалі невідомі. І ці сторінки агресивно сприймалися совковими спадкоємцями при владі, які досі намагаються тримати українців за бидло, і бояться, що ми таки дізнаємось про свою справжню історію. Твір пана Василя за короткий період став мегапопулярним, і його висунули на Шевченківську премію. Однак пан Шкляр відмовився отримувати її з рук ублюдка-Табачьніка. На відміну від десятків інших номінантів начебто головної літературної країни, які залишилися невідомими широкому загалу, пан Василь отримав від народу зібрані гроші “народної Шевченківської премії”, а його принциповість принесла йому ще більшу популярність. Після такого сміливого кроку його книги змітаються з полиць, і він сповна отримав за свій мужній і принциповий крок.

Приблизно в той же час я познайомився з іншою принциповою людиною – Віктор Федосюк. Для широкого загалу він – непублічна особа, однак завдяки його зусиллям Волинь була очищена від комуністичних ідолів, краю і більшості міст та населених пунктів була повернута автентична геральдика, і власне місто отримало приміщення для університету ім. Лесі Українки (до цього там була обітєль червоного зла). Віктор волею долі став займатись видавничим бізнесом, і його ІNІЦІАЛ став доволі відомим, але принциповим брендом. Федосюк як співвласник видавництва НІКОЛИ не співпрацював з комуністами та антиукраїнськими силами. Думаю, усі розуміють, що в гарячці виборів можна заробити чималі гроші. Для цього треба бути лише безпринципним. Однак, Віктор Федосюк відмовлявся друкувати комуністичну агітпродукцію. І саме за це він вартий поваги! Інакше як би холмчак, предків якого виселили з Холмщини червоні сатаністи, подивився б у обличчя своїм предкам на Страшному Суді?

Інший мій друг – Tymur Bedernichek працює в Академії Наук по екології. Його неодноразово запрошували в різні міністерства і на впливові посади. Однак він відмовлявся. В першу чергу через те, що його хотіли поставити не керувати галуззю, а сприяти корупції. Ба, більше того – руйнувати екологію. Мабуть через це висококваліфікований спеціаліст, якого запрошують у країни Європи працювати, став активістом та стрімером. І саме тому він принципово відстоює свої позиції, від яких не хоче відступати.

Усіх нас світ постійно ловить різними принадами: грішми, посадами, кар’єрними перспективами. Якщо вони перед нами постають, це не означає, що від них треба відмовлятися. Просто треба залишатися людьми і дотримуватися власних принципів. Інакше ким ми станемо, коли будемо відмовлятися від того, що відстоювали потом і кров’ю?


Загрузка...