Настрої в українському суспільстві схожі на стан українських доріг: трапляється відремонтована ділянка – з’являються підстави для оптимізму, потрапляєш у чергову яму – в серці прокидається безберега зрадофілія.
На Луганщині та Донеччині дороги ремонтуються, це важко не помітити, кілометри нового асфальту між містами тішать водіїв та пасажирів, хоча потрапляєш на ковзанку десь між Станицею та Щастям – і починаєш скептичніше ставитись до передвиборної реклами, навішаної вздовж дороги.
Говорити про суспільні настрої та їхню зміну – справа загалом невдячна. Але ось цього разу, подорожуючи Луганщиною з проектом “Схід читає”, піймав себе на думці, що якось не чути нарікань та звинувачень. Бібліотекарі розповідають про свої плани та ідеї, показують відремонтовані приміщення, отриману апаратуру, нові книги. У всіх купа проектів та ініціатив, всі щось пропонують, чимось діляться. Пам’ятаю, як у 14-15- му все це обов’язково супроводжувалось розмовами про те, що всюди зрада, і всі довкола – запроданці. А ось чи то зради стало менше, чи то ми всі дійсно трішки змінюємось – але й розмови виходять якісь предметніші, й дискусії конструктивніші, а головне – всі видаються якимись упевненішими, спокійнішими. У всіх купа роботи і всім, здається. це подобається. Подомовлялись із усіма про наступні приїзди, про наступні виступи, про можливу допомогу.
А ще така історія. Питаю вчителів у Станиці – у вас багато дітей у вишиванках. Це батьківська ініціатива? Навпаки, – говорять вони, – це діти вимагають у батьків, аби ті купували їм вишиванки. Для них це тепер справа честі – мати вишиванку.
І ще бібліотекарі розповідають, як діти (на відміну від дорослих) легко сприймають україномовні книги. Читати українською для них звично й просто.
Діти тут справді – розумні й фантастичні, нам би всім повчитись у них позитивного ставлення до себе та до своєї країни.
Велике спасибі педагогам, бібліотекарям, активістам та просто читачам у Сватовому, Старобільську, Станиці Луганській, Щасті.
Спасибі Український інститут книги та Міжнародний фонд “Відродження” за співпрацю та підтримку. Спасибі Артем Лобанов, Radoslava Chekmysheva, Andrei Kurkov, Євген Положій, Іван Андрусяк, Tania Stus – за любов до своєї роботи, своїх читачів, і за готовність цією любов’ю ділитись.
Окремя подяка видавцям за передані до бібліотек книги.
Наступна поїздка в лютому на Донеччину.
