Мы обязаны издать Бандеру на русском

0
195

Мы не знаем его. Не читаем. Не издаем.
Иногда мы ничем не отличаемся от наших врагов. Особенно, когда мифологизируем Бандеру, не понимая всей глубины его политического гения.

Я уже писал как-то, что он видел будущее.
Наслаждайтесь.

Пару советов современным политикам о том, как надо работать с избирателями.

“…Наша внутрішньополітична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, я к причетного, так і непричетного до загального громадського життя, однаково – у рамцях того життя, чи поза ними, і незалежно від них…

…Треба пізнати й збагнути людей, спосіб їхнього думання, сприймання й реагування на ті чи інші явища, знати, чим вони живуть, як і що переживають, як ставляться до різних явіщ. Насамперед треба поцікавитися їхнім матеріяльним станом, умовами побуту, праці, можливостями влаштувати й поліпшити їхнє життя, їхні умові, потреби й бажаня…

..При всіх акціях, які розраховані на ширші маси, конечними є наступні цілі: пристосовувати свою тактику й цілий підхід до рівня пересічного громадянина, до його зацікавлень, способу думання та його здібностей і готовності йти шляхом політичної боротьби та відповісти вимогам, що їх вона ставить.”

“Значення широких масс та їх охоплення”, Прага, 1946.

О том, что настоящий политик обязан смотреть не только в прошлое, но и в будущее.

“…Політична командна організація мусить становити моноліт, що знає, чого хоче, і згідний поміж собою не лише щодо негативного, а й щодо позитивного образу майбутнього”

“Завдання ОУН під сучасну пору”, “Сурма”, квітень 1951.

Без комментариев. О тщетных попытках западных держав “демократизировать” Россию. Почти 65 лет прошло!!!

“…Амеріканські політичні кола…різними засобами намагаються звести в одно річище й визвольне змагання народів, поневолених Москвою, у першу чергу України, і протирежимні…тенденції серед московського народу…Базою спільної дії мало б бути…встановлення демократичного ладу…що ж стосується державно-політичного укладу…то б мала б залишитись російська імперія в дотеперешньому складі, до якої далі належала Україна й інші народи…Максимальні “концесії”, які б допускала б ця концепція народам…встановлення демократії в російській імперії…після того амеріканська політична акція в цьому напрямі почала виявлятись щораз виразніше, ставлячи цю проросійську, єдинонеділимську позіцію як офіційну лінію політики США…

…з нашого боку супроти них може бути тільки одна постава: відпір і боротьба. Боротьба з Москвою…аж до повного визволення, поки московська нація не виречеться своїх намагань поневолювати Україну й інши народи та не погодиться жити з ними в мирних взаєминах, на засаді пошанування самостійності й всіх прав.”

“Із москалями немає спільної мови”, “Український самостійник”, Мюнхен, 1952.

Ну и, в завершение, об украинском национализме.

“…Відновлення Самостійної Української Держави в національних етнографічних кордонах із демократичною системою урядування, яка б гарантувала ВСІМ ГРОМАДЯНАМ України демократичні свободи в усіх ділянках життя, а головно в ділянці духовного, політичного й соціяльного життя…

…Поняття “українського націоналіста”, “націоналістичного руху”, має зовсім інше значення, ніж подібні терміни на Заході. Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціялізмом. Український націоналізм бореться проти імперіялізму, проти тоталітаризму, расизму й всякої диктатури та застосування насильства.

Ім’я “український націоналіст” є співзвучним з “УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТ”, який є готовим боротися за свободу свого народу…”

Интервью радиостанции Кельна, Германия, 1954.

Мы обязаны издать Бандеру на русском.
Просто обязаны. Это наш долг.