Мы обязаны издать Бандеру на русском

Мы не знаем его. Не читаем. Не издаем.
Иногда мы ничем не отличаемся от наших врагов. Особенно, когда мифологизируем Бандеру, не понимая всей глубины его политического гения.

Я уже писал как-то, что он видел будущее.
Наслаждайтесь.

Пару советов современным политикам о том, как надо работать с избирателями.

“…Наша внутрішньополітична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, я к причетного, так і непричетного до загального громадського життя, однаково – у рамцях того життя, чи поза ними, і незалежно від них…

…Треба пізнати й збагнути людей, спосіб їхнього думання, сприймання й реагування на ті чи інші явища, знати, чим вони живуть, як і що переживають, як ставляться до різних явіщ. Насамперед треба поцікавитися їхнім матеріяльним станом, умовами побуту, праці, можливостями влаштувати й поліпшити їхнє життя, їхні умові, потреби й бажаня…

..При всіх акціях, які розраховані на ширші маси, конечними є наступні цілі: пристосовувати свою тактику й цілий підхід до рівня пересічного громадянина, до його зацікавлень, способу думання та його здібностей і готовності йти шляхом політичної боротьби та відповісти вимогам, що їх вона ставить.”

“Значення широких масс та їх охоплення”, Прага, 1946.

О том, что настоящий политик обязан смотреть не только в прошлое, но и в будущее.

“…Політична командна організація мусить становити моноліт, що знає, чого хоче, і згідний поміж собою не лише щодо негативного, а й щодо позитивного образу майбутнього”

“Завдання ОУН під сучасну пору”, “Сурма”, квітень 1951.

Без комментариев. О тщетных попытках западных держав “демократизировать” Россию. Почти 65 лет прошло!!!

“…Амеріканські політичні кола…різними засобами намагаються звести в одно річище й визвольне змагання народів, поневолених Москвою, у першу чергу України, і протирежимні…тенденції серед московського народу…Базою спільної дії мало б бути…встановлення демократичного ладу…що ж стосується державно-політичного укладу…то б мала б залишитись російська імперія в дотеперешньому складі, до якої далі належала Україна й інші народи…Максимальні “концесії”, які б допускала б ця концепція народам…встановлення демократії в російській імперії…після того амеріканська політична акція в цьому напрямі почала виявлятись щораз виразніше, ставлячи цю проросійську, єдинонеділимську позіцію як офіційну лінію політики США…

…з нашого боку супроти них може бути тільки одна постава: відпір і боротьба. Боротьба з Москвою…аж до повного визволення, поки московська нація не виречеться своїх намагань поневолювати Україну й інши народи та не погодиться жити з ними в мирних взаєминах, на засаді пошанування самостійності й всіх прав.”

“Із москалями немає спільної мови”, “Український самостійник”, Мюнхен, 1952.

Ну и, в завершение, об украинском национализме.

“…Відновлення Самостійної Української Держави в національних етнографічних кордонах із демократичною системою урядування, яка б гарантувала ВСІМ ГРОМАДЯНАМ України демократичні свободи в усіх ділянках життя, а головно в ділянці духовного, політичного й соціяльного життя…

…Поняття “українського націоналіста”, “націоналістичного руху”, має зовсім інше значення, ніж подібні терміни на Заході. Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціялізмом. Український націоналізм бореться проти імперіялізму, проти тоталітаризму, расизму й всякої диктатури та застосування насильства.

Ім’я “український націоналіст” є співзвучним з “УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТ”, який є готовим боротися за свободу свого народу…”

Интервью радиостанции Кельна, Германия, 1954.

Мы обязаны издать Бандеру на русском.
Просто обязаны. Это наш долг.