“Скот”, “викохали сволочь” – отакі теплі слова сьогодні почув на Раді коаліції від Юлії Тимошенко.
Так болісно та істерично вона реагує на цілком коректне і ввічливе нагадування, завдяки кому корупціонер Шевченко став міністром. Що партії, делегуючи людей у виконавчу владу, повинні нести за них політичну відповідальність. Що питання призначення і звільнення міністрів треба публічно обговорювати в парламенті, а не кулуарно домовлятись і у ВР голосувати, як за кота у мішку.
На питання “чи не соромно Вам так казати людині, яку за Вас бив “Беркут”?” Тимошенко спочатку мовчала, а потім каже: “Ви так рейтинг заробляли…”. Нічого, що на мене тоді відкрили 6 кримінальних справ… Згідно її логіки, то вона й сама хотіла у тюрму сісти.
Я вмію відповідати на образи. Але Вам, шановна (чи не дуже) Юліє Володимирівно не буду. По-перше, Ви жінка. По-друге, Ви старше моєї Мами. По-третє, я по-людськи щиро Вам співчуваю, бо Ваш час вже пройшов, а Ви ніяк не можете з цим змиритись і красиво піти…
Ви могли стати Президентом у 2010 році, але домовились з україножером Путіним, підписавши кабальні газові угоди, наслідки яких український народ пожинає і досі. І чимало патріотів Вам того не пробачило, не прийшовши на другий тур виборів або проголосувавши проти всіх. Ви часто говорите про тарифи. Поза сумнівами, скасування тарифів потрібне – це катастрофічна помилка уряду, людям просто нічим їм платити. Але, говорячи, про високі тарифи, Ви, шановна (чи не дуже) Юліє Володимирівно, свідомо “забуваєте” свою провину в цьому – ціну на газ, яка є складовою тарифів. Одну з найвищих цін у Європі, вигідну Вашому другу Путіну.
Ви могли стати Президентом у 2014. Але підбори на інвалідному візку на Майдані – Голгофі нашого народу – і штучний нещирий виступ назавжди відштовхнули від Вас мільйони симпатиків.
Це був Ваш останній шанс стати першою особою в державі. Але Ви самі розтоптали його підборами….
