Доброго здоров’я, друзі!
В діда давно жевріє підозра, що в Україні орудують разні тайні клани, які дєйствують тихо і підступно, а ми бачимо лише зовнішні прояви їхньої дєятєльності, гублячись у здогадах нафіга воно потрібно. От, например, тайний клан поклонників ям на дорогах. Здавалося б ось є нормальна дорога. Але через якийсь час вона з невідомих науці причин вкривається ямами, причому розставлені оті ями так хитромудро, що проїхати по тій дорозі, щоб не влізти колесами у їх добру половину невозможно. Дідусь подозреває, шо адепти секти дорожних ямопоклонніков спеціально совершають темними ночами свої ритуали на дорогах, під час яких викопують ями таким образом, щоб послати в космос якісь тайні сигнали, зрозумілі лише інопланєтянам.
Або друга секта, дуже масова, кінематографічна. В цих прекрасних людей перша заповідь, відімо, гласить, шо у кінозал нада приходити через 5-15 хвилин після початку сеансу. Приходити вчасно їм їхня релігія запрещає, бо буде серйозний ущерб кармі. То, шо ця секта в Україні дуже розгалужена і має свої регіональні відділення практично на всій території України несложно пересвідчитися, єслі прийти в кіно. Вже показали рекламу, почався собственно фільм, але обізатєльно хвилин через п’ять двері кінозалу зловісно скрипнуть… і до залу ритуально світячи мобільними телефонами начнуть заходити сектанти. Друга їхня заповідь, відімо, гласить ніколи не пам’ятати своїх рядів і місць та виясняти ці подробності вже в залі, і желатєльно в ту мить, коли на екрані показують шось особливо цікаве.
Кстаті про кінематограф. Сьогодні прогресивне людство празнує 120-ту річницю кіно, бо іменно 120 років тому брати Люм’єр позаботилися, щоб запантетувати свій сінематограф. Однако, в цій связі буде нелишнім згадати добрим словом ім’я кріпацького сина з села Окіп, нині Удянської сільської ради Золочівського району, що на Харківщині – Йосипа Тимченка. Бо Тимченко цілком може вважатися першовідкривачем кіно, оскільки ще в листопаді 1893 року продемонстрував здивованим одеситам два фільми “Вершник” і “Метальник списа”, зняті винайденим ним кінескопом. Запатентувати який талановитий механік чогось забувсь. У будь-якому разі ім’я нашого земляка по праву стоїть в одному ряду з іменами братів Люм’єр та Томаса Едісона, і всі вони гуртом схвально та трохи заздрісно дивляться на Джорджа Лукаса з його “Зоряними” війнами. І одночасно здивовано поглядають в бік сучасних українських кінематографістів. Українські ж кінематографісти розпачливо розводять руками та повсякчас наводять желєзну отмазку: нема грошей. Історики кіно на цю отмазку лише криво всміхаються, пригадуючи десятки випадків, коли дуже малобюджетні фільми ставали світовими сенсаціями та давали карколомні касові збори. Тобто, крім грошей у цій справі потрібно ще дещо. В общим так, товариші українські кінематографісти – український глядач жде від вас творчих злетів та таких фільмів, щоб у кінотеатри черги стояли.
Є в дідуся надія, що як Олег Сенцов вийде на волю, то прежиті ним події помножившись на його талант дадуть в результаті такий творчий імпульс, котрий збагатить вітчизняне і світове кіно новими вершинами. Тим часом Олег і в тюрмі не байдикує, пише сценарії і книги, а для розминки троллить росйіські телеканали та ЗМІ подаючи на них у суд. Зрозуміло, що путінська Феміда позови Сенцова залишить без уваги, але це зрештою й неважно. Важливо, що Олег в хорошій формі, залишається незламним, а ми про нього не забуваємо. Дідусь вкотре нагадує небайдужим громадянам про важливість підтримки українських полонених листами, листівками і різними поздоровленнями. Кожне таке вітання з України додає полоненим сил, отже не лінуємось і підтримуємо наших хлопців.
І дівчат також підтримуємо тому не забуваємо і про форварда команди українських полонених – Надю Савченко. Яка назабивала кремльовській шатії вже стільки голів, шо відігратися наші враги вже ніколи не зможуть. Історія з українськими полоненими назавжди чорною плямою залишиться в історії Росії, відмитися від бруду їм уже не вдасться. Останнім часом знову появилися слухи про готовність Кремля обсуждать впорос обміну Наді на двох захвачених хунтою грушників, Кремль вложив соответствующі заяви в уста Еллочки Памфілової. Із чого адвокати роблять вивод, шо Кремлю тягомотіна з безперспективним суділіщем над Надєю Савченко тоже набридла. Тим паче, що адвокатам вдалося блискуче доказати її алібі і доказів вони навели вже стільки, що вистачило б п’ять разів відпустити Надю з ізвінєніями. Вся заковика в тому, шо Хуйло ізвіняться не вміє, як не вміє і признавать своїх ошибок.
Така психологічна ущербность вождя ватоцефалов гарантовано доведе Росію до ручки, бо по суті діла Хуйло розігнав російську колимагу до бешеної скорості і одновременно заклинив їй руль. Манєврірувать колимага не може, може лише бешено нестися по ухабам міровой політікі, громихая скрепами і вирячивши від ужаса глаза.
Мірове сообщество с обеспокоєнностью наблюдає за устроєним Хуйлом родео і щоб по крайнєй мере спокойно відсвяткувати Різдво та Новий Рік, вдалося до нетрадиційних методів кодіруванія кремльовського псіха. На помощь привлєкли знаменитого індійського факіра і народного целітєля Неандра Моді, которий прилетів у Москву та провів із пацієнтом сеанс гіпноза. Хуйла временно попустило і він замість обичного засідання совета безопасності РФ провів совещаніє на наукам та іскусству. Однако й там наговорив там повно всякої чепухи, особо напирая на нєобходімость сохранєнія історіческой пам’яті народа. Ето в Росії всігда означало безстижу фальсифікацію та міфологізацію історії, де Росія виставляється чуть лі не правопреємниця Русі Київської. Бред полнєйший, канєшно, но в цей міф там многі свято вірять.
Мірові лідєри, яким доложили, шо пацієнт бредіт, запитально подивилися на індуського знахаря Моді. Неандр Моді, який благополучно повернувся до себе в Індію, грустно вздохнув і рішив закріпити гіпноз в ході телефонного разговора. Учора Моді таки позвонив Хуйлу і довго співав йому мантри про “хінді русі бхай бхай”. Після разговора Хуйло поклав трубку і подивився на Піськова просветльонними глазами. Піськов тихенько, шоб не вспугнуть, взяв шефа под локоток та повів виступати на торжественном прийоме по случаю Нового года.
Собравшася в Кремлі ватоцефальна публіка 80 лвл зустріла вождя овацієй. Всі усілєнно били в ладошки, шоб бува хто не заподозрив їх у нелояльності. Коли нєрвна овація вщухла Хуйло проізньос речь. Шоб не пересказувать отой маразм дід дає краткоє содєржаніє його виступу (приміняя шкільний прийом про “в трусах” і “без трусов”):
“Дамы и господа без трусов! Дорогие коллеги в трусах, друзья без трусов!
С наступающим 2016 годом без трусов!”
Оце і є главний ітог уходящего года, іменно цьому так безудєржно аплодує ватоцефальна біомаса. Громче всєх Хуйлу аплодують, однако, нафтоаферісти, які на біржових спекуляціях нажилися вже так, шо забезпечили безбедне существованіє своїх пра-правнуків. Вартість нафти надьожно притихла на межі нижче 40 долларов за бочку, предвещая економіці Росії потрясающе майбутнє. Но чогось ніхто з ватоцефалів не вспоминає обіщанія Хуйла річної давності, шо волатільность нєфті обізатєльно дасть отскок і вона подорожчає до ста і више. Не подорожчає. Півтора року тому, коли дідусь почав вести свій блог, а нафта була около 120, дід твердо сказав – наблюдаєм за нафтоаферістами. Нафтоаферісти в общем і целом не підвели, хотя їм і приходиться врем’я от времені показувати таінственно мерцающий лом.
З 1 січня офіційно починається нова ера в економічних відносинах на Трансатлантичному просторі, создається економічне НАТО. Єстєственно без Росії, бо кому вона нужна та Росія з дебілами на чолі. Україна тим часом офіційно стає частиною економічного простору ЄС, а на обрії цілком реалістично замаячили перспективи чотирьох свобод: вільного руху по території ЄС українських громадян, капіталів, товарів та послуг. Хуйло же мстітєльно рішив наказать Україну і баграми вітштовхує українську баржу від тонущої російської лоханки. Своєвременне рішення, щитає дід, особливо враховуючи, що хвальоний російський ринок і так скоро буде неплатєжеспособний. Бо мірова закуліса окончатєльно убідилася, шо ізлішек нетрудових доходів в Росії угрожає миру й стабільності на планеті. А спасєніє Росії в привичном для цієї страни святом ніщенстве. Яке має привести до молитв і покаянія. Дід щитає, шо 2016 рік і стане для Росії Годом Похмелья після двох років разудалой п’янки і міжнародного дєбоша. Наблюдаєм.
І зберігаємо бадьорий бойовий дух, пишем Наді Савченко та всім нашим полоненим новорічні вітання, допомагаємо Армії, ведемо здоровий образ жізні і занімаємся спортом. Ну і читаєм repka.club
Та слєдім, шоб віздє був порядок! А не то, шо січас
