Я тут подивився на пам’ятники Бандері, що ставлять по Західній Україні, і дійшов висновку, що майже всі вони підпадають під закон про декомунізацію.
Чисто стилістично всі вони дуже комуняцькі, а в Сколе на Львівщині ще й на совітському постаменті стоїть, що лишився у спадок.
Вони, оці всі набожні бойки і прочіє галичани, десь знайшли прикольних людей, які вопше не вміють ліпити ніякої скульптури – ні монументальної, ні станкової, і чомусь завалили їх замовленнями на монументи.
У принципі, все це більше скидається на якусь хитру ватну диверсію, ніж на вшанування пам’яті. Скажу як дипломований скульптор – якби я хотів принизити і розтоптати пам’ять про Бандеру, зробити його постать вкрай непопулярною і забронзовілою, то я би виліпив його саме таким, як ось в Сколе або ж як у Трускавці.
Країну вбиває несмак у найширшому розумінні цього слова.
А ще ось мрію про таке. Якби фейсбук домовився сам із собою, аби один і той же однаковий жарт жартував хтось один, а не всі водночас – то було б круто. Тіпа, хуяк – хтось прикольно пизданув про Яценюка шуточку, всі перепостили один раз, хто захотів, і шабаш. Але ні – кожен жартує як в останній раз одну й ту саму хуйню.
Несмаку, що цікаво, це так само стосується. Пацанове! Достатньо однієї фотожаби з вахабітом. Однієї.
