Можете демонізувати героя цього опусу і починати ненавидіти автора – не дуже сміливого журналіста, який відверто злив масовий протест у 2002. Ви можете обурюватися тим, що чоловік ведучої X-Factor та Україна має талант став знов реальністю української політики у 2019 році. А гляньте на час виходу матеріалу. 2002 рік. Це був апогей цензури. Так, тоді я звільнився з СТБ, яке належало Пінчуку.
А хтось писав красиві тексти. І не звільнявся, поміж іншим.
Встав і вийшов з ZIKу. І аж нині. Порахуйте різницю в часі.
З 2002 я і ви пережили парочку революцій. І, здавалося, мразота не полізе. І навіть коли у 2014 прихильники “Українського вибору” ходили зі своїми прапорами на підримку анексії, цього було замало.
Вам подобається ходити й бігати по колу?
Мені ні.
Тому питання цілком не в тому, чому усі збудилися й обурулися купівлею Медведучком інформаційних каналів. Збуджуватися й обурюватися вигідно, бо це витратно. А чому ви не обурювалися, пчинаючи з 2002? Чому немаж кримінальних справ? Чому немає позовів? Чому ви реагуєте на наслідки, а не першопричини?
Очевидною є безвідповідальність Петра Порошенка. Або це злочинна змова. Він же дав дозвіл на безперешкодне пересування чартерами до Москви? Не я – точно. І не ви. Бо СБУ керував 5 президент.
Можна продовжувати довго протягувати лінки поміж усіма фігурантами Системи, яка не лише відновлюється, а й відновлюється під красивими гаслами. Тут вам і Андрій Богдан, який друг Портнова. Тут вам і Коломойський, в якого в голові “громадянский конфлікт”. І зняття з розшуку Іванющенка. І не “приятельскі” взаємини Тимошенко й Шуфрича (а більше знає лише свічка біля ліжка).
Надто багато збігів, надто багато пробачень, надто багато емпатії до вбивць і ворога.
А так не має бути.
Бо в цифровому світі же 1/0, це означає вибір поміж смертю та життям.
Особисто я обираю життя. І керуюся фактами.
І для вас, довбодятли, скажу: емоції на хліб не намажеш. А чартери до Москви, схвалені вашим двадцятип’ятивідсотковим, з його сльозними зверненнями про реванш Кремля намастити на його пухкі булочки можна легко і запросто.
“Борітеся – поборете! Вам Бог помагає” – писав класик.
Тільки не забувайте про тисячі втрачених життів і доль у цій борні за вашу байдужість.
Зе!Те.
https://www.pravda.com.ua/news/2002/10/8/2990971/
