Українці сприймають армію як каторгу для злочинців через невдалу пропаганду

Так, у нас же тут в армії всі святі, бойових дух на висоті – можете сміло відправляти подонків усіх мастей сюди у заслання.
Зусиллями убогих і популістів, які женуться за дешевою і швидкоплинною любов’ю народу, руйнуються фундаментальні принципи формування Збройних Сил.

Мене просто розривало від злості, коли читав ідіотські заяви Москаля на кшталт “відправив у військкомат кілька контрабандистів, яких зловили на гарячому”.

А після останнього допису Геращенка – не можу стриматись.
Це клініка чи відсутність здатності логічно мислити – відправляти в армію злочинців і девіантів, а потім звинувачувати суспільство у провалі чергової хвилі мобілізації. Як ти доведеш молодому хлопцю, що армія – це його обов’язок і можливості, соціальний ліфт, а не каторга, якщо по телебаченню він систематично бачить новини, як черговому покидьку вручають повістку?

Ніяк. Такими популістичними жестами розмивається хиткий фундамент української армії, яка почала формуватись за останні півтора роки. Чи розуміють маси людей, які радіють цій новині, що “козинського стрільця” не відправлять рити окопи чи штурмувати опорні пункти терористів під Донецьком? Ні, його закинуть у звичайну роту/взвод/відділення, де він стане гемороєм для командира й виховника. Який ККД від цього? Нульовий.

Я вже мовчу про моральний та психологічний вплив на особовий склад. Можу влаштувати для вас опитування серед свого взводу – зрадіють вони, що до нас в армію відправляють злочинців? Можу навангувати 99% відповідей.

У висновку хтось задоволено порадіє вкиду Геращенка на дивані, а комусь доведеться розгрібать це дєрьмо, маючи у підрозділі й так далеко не ідеальних солдатів.

Коротше, як у мобілізованого офіцера, такі дії викликають у мене лише огиду й злість. Огиду, що заслання злочинця в ЗСУ викликає підтримку серед народу, а злість – на тих ідіотів із повноваженнями, які вважають таку міру “покарання” адекватною і влаштовують на цьому рекламу.

Роман Кулик


Загрузка...