Приватні військові компанії – ключовий елемент локальних конфліктів і гібридних війн. Головний трюк – жодна держава не відповідає за наслідки дій цих організацій. Хоча, з іншого боку, бійці не підпадають під женевські конвенції, їх не визнають військовополоненими ( prisoner of war). Але вони ідуть на ці ризики.
Україну, на жаль, очікують подальші серйозні виклики в безпековій сфері. І замість того, щоб тупо боятися батальйонів, треба вводити їх у правове поле і застосовувати для вирішення тих завдань, де держава не повинна офіційно світитися.
Тим більше що у західних ПВК працюють за інтерес, у нас же переважна більшість потенційних рекрутів – реальні патріоти, які в силу юридичних чи психологічних факторів не будуть зараз служити у ЗСУ чи Нацгвардіі.
