Солдати ЗСУ на дозвіллі слухають диско

Тут Іван Криниця постійно допитувався, чи мене ще не довів до ручки шансон у казармі/телефонах бійців?!).

Можу бодро відповісти – ні. У нас тут царство диско 70-х і 80-х

Опорні пункти і ДРГ цього веселого противника були помічені з самого приїзду. Проте широкомасштабний наступ богом забутих виконавців почався із ремонтних робіт відділення обслуговування автотехніки). Ці хлопці врубили один диск і цілими днями крутять “you in the army now”(якою нас встиг дістати ще взводний у розташуванні під час курсів) і тому подібний олдскульний трешачок. Не фонтан, але і не викликає відторгнення і бажання отримати на складі ф-1)).

А одного вечора, десь так о третій ночі, я почув із офіцерської кімнати магічні звуки своїх улюбленців “two steps from hell”

“Не все так запущено, не все ще втрачено”, – зі сльозами щастя подумав я тоді. Очевидно, хтось випив і навряд нарізав, що за епік він зараз слухає, але менше з тим – як ковток свіжого повітря

PS прямо відчуваю себе в шкурі Марка Уотні з “Марсіанина”)). Благо, що на відміну від нього, я можу змінити треки

UPD згадав – у замполіта батальйону і ще двох бійців на дзвінку телефонів стоїть “Меч Арея” у виконанні Сергій Василюк).

UPD 2 була б моя воля – слухали б усі з ранку до ночі “Manowar” – укріпляє бойовий дух і зменшує ризики аватаризації міцними напоями)

Роман Кулик