Прокачали в гарній компанії як би проходили місцеві вибори за новим законом з польською моделлю відкритих списків.
Отже, слабке місце – автори пропонують зняти прохідний бар’єр. В таких умовах перемагає Партія смачної гречки (ПСГ). Технологія:
1. В умовному обласному центрі Х. із 250 тисяч виборців розігрується 60 мандатів, при явці 60% переможцю треба взяти з запасом 1 тис голосів.
2. Місцевий держиморда ХХХ купує франшизу у ПСГ на міську парторганізацію.
3. Міська конференція ПСГ висуває до міськради список із 1 кандидата – шановного ХХХ.
4. Всю агітацію ХХХ зосереджує в окраінному мікрорайоні, де компактно проживають аполітичні пошановувачі гречки. Класична кампанія з майданчиками, проднаборами та прямим підкупом. Поіменна база готових голосувати – тисяча прихильників.
5. В день виборів всі вони колоною ідуть на дільницю та відмічають у бюлетені номер партії ПСГ та номер кандидата -#1.
Не все що польське те блистить. Якщо запроваджувати цю модель відкритих списків – то з бар’єром. Тоді хоча би треба буде об’єднатися чотирьом держимордам та провести консолідовану кампанію та ще і погодити чиї виборці за який номер голосують.
