У Миргороді на Полтавщині попрощались з 36-річною військовою Ярославою Никоненко, яка 15 жовтня загинула на Донбасі від кулі снайпера.
Поховали Ярославу Никоненко на Алеї Героїв.
Ярослава Никоненко була дочкою Сергія Никоненка, добровольця батальйону «Айдар», який загинув у січні 2015 року в Луганській області від обстрілу «Градів» села Трьохізбенка. Тоді після 3-ї години ночі кілька снарядів поцілили в приміщення сільської школи, 52-річний солдат-доброволець Никоненко прикрив собою комплекти набоїв, чим вберіг не одне життя. Сам зазнав важких поранень, помер у лікарні міста Щастя.
Ярослава пішла на фронт за батьком і вступила в 101-у бригаду ЗСУ.
Переконаний, що про смерть батька і доньки Никоненко потрібно згадувати кожен раз, коли нам нав’язують мир на російських умовах.
Тринадцятирічна дочка Ярослави залишилася сиротою. Може біль дитини приглушать історії про примирення з сепаратистами та здачу територій, за які віддали життя її мати та дід?
Буквально кілька днів тому волонтери вітали бійців з Днем Захисника України і бажали, щоб Алея Слави 101-ої бригади «завмерла» у своєму периметрі і більше ніколи не розширювалася. Такі молоді, вродливі, сильні та розумні українці не повинні вмирати!
Треба нарешті закінчити цю війну, і закінчити перемогою. Подальші фіктивні перемир’я та позиційна війна забирають набагато більше життів, ніж остаточне звільнення територій.
Ярослава потрібна нам, нашій країні, своїм близьким і рідним!
Потрібна не в камуфляжі на фронті, а вдома, як матір, біля своєї доньки!
Ми не маємо право кожен день втрачати найкращих доньок і синів України!
