До бігунів
Звертаюся до тих, кого дід підбив завтра бігти півмарафон. Особливо до тих, хто бігтиме цю дистанцію вперше. Оскільки відчуваю моральну відповідальність, то вважаю, що зобов’язаний сказати кілька слів і дати пару порад. Може комусь буде корисно.
Півмарафон – це 21 кілометр з хвостиком. Не так уже й багато, але й немало – є де ухекатися. Не робіть помилки деяких новачків, які спочатку біжать швидко, поки свіжі, а потім ледве плентають, або й сходять з дистанції. Краще стабільно біжіть із комфортною собі крейсерською швидкістю. І отримуйте від бігу задоволення.
Синоптики обіцяють нам у Києві завтра +22 і буде ніби сонячно. Це не найкраща погода для бігу на таку дистанцію. Тіні майже не буде, хіба що як бігтимемо по Труханову, та й то там тіні особливо нема. Тому пийте воду на всіх піт-стопах. На всіх, починаючи від найпершого, коли здається, що пити ще не хочеться.
Без досвіду пити на бігу із пластикового стаканчика незручно. Дід обично стаканчик зажимає, робить ніби носик у чайничка і так пити зручніше.
Щодо поливання себе водою… Це індивідуально. Особисто я не обливаюся, і ніколи не обливаю голову. Бо перші хвилини трохи освіжає, а далі починається парниковий ефект і стає лише важче. Рекомендую бігти в світлій, або краще білій панамці – і сонце не так пектиме і солоний піт очі не заливатиме.
На піт-стопах уважно дивіться під ноги – буває бананового лушпиння накидають, легко можна підховзнутися.
При найменших ознаках тошноти уповільнюйте біг. Або взагалі переходьте на крок. Не вистачало нам ще теплового удару. Пам’ятаємо – спорт для здоров’я, а не здоров’я для спорту.
Якщо ви з якихось причин вирішили зупинитися чи перейти на крок, то не робіть це різко, а спочатку перемістіться на узбіччя – середина траси для тих, хто біжить. Це неписаний етикет марафонців.
І взагалі – максимальна доброзичливість до учаників, організаторів і до вболівальників. Зрештою, це свято, а не гонки без правил, де кров з носу треба перемогти за будь-яку ціну.
Дуже уважно до взуття. Шкарпетки і кросовки краще ті, в яких ви постійно бігаєте і знаєте, що вони не залишають мозолів. Шнурки зав’язуємо на два (!) вузли. Навіть якщо вони раніше ніколи не розв’язувалися.
Ті частини тіла, які натираються, змажте вазеліном. І без хіханьок. Нема вдома вазеліну – сходіть в аптеку і купіть. Що мастити – в кожного індивідуально. У когось натирається між ногами, в когось під пахвами, а комусь і соски намазати буде не зайве – мокра майка навіть за годину одноманітних рухів може добряче понатирати шкіру.
Що ще?… Да! Нігті на ногах пострижіть ще звечора. В такій справі дрібниць нема.
Стартовий номер прикріпіть до майки також звечора. І так, щоб оті шпильки не натирали тіло.
Музика, плейєр, навушники – вирішуйте самі. Але також, щоб не заважало бігти і не доволилося на бігу перезакріплювати гарнітуру та плутатися в проводах.
Ну і ще раз повторюся – сприймайте завтрашню подію як класне свято. Біжіть з радістю і отримуйте від бігу задоволення.
Гоніть від себе думки типу “та нафіга воно мені нада” чи “коли вже той фініш”. Просто біжіть і думайте про хороше. І тоді незчуєтеся, як швидко й легко подолаєте дистанцію. Позитив взагалі допомагає долати будь-які труднощі, а страданія нікому не потрібні і лише заважають.
До тих, хто не бігтиме, але бачитиме на трасі бігунів, не соромтеся їх підбадьорювати. Це дуже допомагає, особливо на останніх кілометрах.
Кожному ж учасникові завтрашнього півмарафону бажаю переконливої перемоги над собою.
І щоб на фініші вам разом з медаллю вручили штраф за перевищення швидкості руху по столичних автотрасах
Легкого фінішу всім. І нових стартів.
