В лавах cолдатів назріває конфлікт поколінь

Щойно ледве погасив конфлікт поколінь у одній з кімнат своєї роти – молодий атошник-донеччанин із першої хвилі мало не пере*бав малороса-водія з п’ятої.

Лежу на другій полиці, читаю книгу. Внизу мужики вечеряють і завели розмову про якогось із наших прапорщиків. Хтось згадав, що прапорщиків і мол. лейтенантів переіменують на “хорунжого”.
І тут цей хєр із п’ятої: “мені то все похуй, я був і буду прапорщиком, як заведено було в союзі, тоді нормально було, не то шо зараз….. І в біблії сказано, шо Україна розвалиться і знову буде союз на її місці, то шо мм тута робим?”. Оо що?

Знервований, уже підводжусь з ліжка – коли до живого воплощєнія Лєніна-Аделаджи підлітає зенітник Павло, який сьогодні показував зброю школярикам, і починає жорстко попускати всраного демагога. Реально за хвилину він просто морально знищив цього совкового ультраса.
“Ви говорите як сєпар- може до них і упиздите воювати!? Любите союз? Ну на тій стороні на нього всі дрочать, там ваші друззя. Як ви в армії оказались з такими поглядами? Ми рік тому в окопах під обстрілами молились на цей прапор, а зараз ти сидиш в теплі й мішш його з гавном!”, – тотал дестрой, логічно і з душею).

Але дурень-совкодрочєр необережно змолов ще кілька дурниць – і мало не отримав у табліще. Тут вже розборонив і заспокоїв обох.
Але як же це круто! Круто, коли кожен пораженець, махровий любитель совка і ностальгії за дешевою ковбасою наражається на таку жорстку відсіч і мусить закрити рота. Коротше, Павло тепер у моєму “зеленому списку” надійних хлопців батальйону.

UPD вияснив характеристики антигероя ситуації: начальник одного із складів, через релігійні переконання не отримував і не тримав у руках зброю, відповідно ніколи не брав участі в бойових діях. І ця людина вважає, що має моральне право розказувати нам, якою має бути Україна? Нахуй парєнь, будеш останнім в черзі.

Роман Кулик

Загрузка...