Сьогодні на вході у рідний Свято-Покровський собор в Рівному охочих взяти участь в літургії… обшукували із собаками. Це огидно.
Безумовно, канонічна автокефалія Української Церкви – головна подія за сотні років. Але як прикро, що відбулася вона перед виборами. Тому, що дає спокусу для політичних спекуляцій. В яких немає місця ні Ісусу Христу, ні Україні.
Один кандидат з дуже маленьким рейтингом, який жадає втримати позицію за будь-яку ціну, опускається в тому за межі неможливого. І сам собі більше шкодить. Чи проголосує за нього пані Таня, яка 15 років ходить у Покровський, але боїться собак? Чи проголосують за нього тисячі рівнян, які сьогодні прийшли на службу, куди ходять роками, але розвернулися і пішли, бо обшук перед святою євхаристією – це принизливо.
Він сам собі шкодить: міг здобути не лише рядочок в історії, а і другий термін. Однак, перетворюючи найбільшу перемогу українців за сотні роки у водевіль – лише відштовхує.
Можна зайти в храм тихо, щиро, без камер, без охорони, без собак…
Той, хто щирий – йому не треба камери.
Той, хто без камер – йому держава дорожче.
Той, хто без охорони іде в церкву – не боїться нікого, крім Бога.
Але щодо одного диякона московської церкви, який ще рік тому там причащався – це не про нього.
Мені однаково огидні і ті, хто шукає зраду в нашій найбільшій перемозі, за яку українці сотні років проливали ріки крові. І ті, хто перетворює цю світоглядну перемогу в передвиборчу кампанію, не гидуючи ніякими методами. А вам?
