Реальний персонаж (в отлічіі от іх мєрзкого Дєда Мороза, алкаголіка і педофіла, який тягає за собою «внучку», яка непонятно звідки з‘явилась і, схоже, ніяка не внучка, а дєдовий разврат).
візантієць. народився в 270 році в Патарі, що нині Туреччина. був ченцем на Святій землі. архієреєм став випадково – після смерті папєрєдніка духівництво довго не могло вибрати, як тепер жити по-новому, і вирішили, шо буде той, хто першим зайшов в храм. ним і був наш Микола.
філантроп. багато допомагав бідним. таємно підкидав свої гроші тим, кому більше треба.
розбив голову придурку Арію під час Нікейського Собору. чорноротий Арій наводив «аргументи», якими ставив під сумнів божественну природу Ісуса Христа.
в руках Арія був адмінресурс (за рахунок підтримки імператора Костянтина). тому Миколу Мир-Лікійського судили. міра запобіжного заходу: арешт без права застави і конфіскація святого єпископського наряду.
адвокатами політв’язня стали Ісус та Діва Марія. вони в першу ж ніч поспілкувались з підзахисним і принесли йому в тюрму передачу: Євангеліє і новий одяг, єпископський, звісно.
аргументи захисту вразили сторону обвинувачення. Миколу-Чудотворця – звільнили рішенням імператора. а Арія – визнали єретиком.
добро перемагає. завжди.
інколи – через біль і страждання. але перемагає.
***
художник – Джованні Гаспаро.