Цитуючи сьогоднішній виступ лідера Самопомочі, можна переконатись, що українська політика – це дійсно мистецтво неможливого.
Так, дійсно, неможливо звільнити одразу 300 суддів вищих апеляційних судів Києва, тому що таких судів просто не існує в природі! У нас є апеляційний господарський та адміністративний суди Києва, а також апеляційні суди Києва і області.
І загалом в перелічених апеляційних судах Києва працює тільки 285 суддів, тому як би не хотілось лідеру Самопомочі, але виконати таку політичну забаганку просто не можливо.
Хочеться сказати шановним депутатам, що якщо ви вже хочете бути розумними і говорити професійно про судову реформу, поцікавтеся для початку, так би мовити, матчастиною.
Напевне, для багатьох депутатів стане новиною, що судова – це окрема незалежна від законодавчої гілка влади. А для того, щоб звільнити суддю, повинна бути підстава.
У нас же пропонують звільняти служителів Феміди просто, керуючись політичною доцільністю, настроєм або тому, що хтось комусь не подобається. Чи не задовольняє інтересів тих самих народних депутатів.
Цікаво, хтось із них реально думав над тим, а що буде, якщо реально в один день звільнити половину чи весь состав суддівського корпусу? Хто і як швидко зможе замінити суддів, яким покажуть на двері?
Коаліція і провладні фракції аж надто захопились втручанням в роботу судової системи.
Так звана судова реформа, що анонсується, зводиться до кадрових ротацій в судах, питання тільки в тому, звільнити всіх, чи все ж таки залишити частину старих кадрів. Також йде боротьба за переділ повноважень і впливу різних гілок влади на роботу судової системи.
Саме позбавлення політиків впливу на судову систему є однією з головних вимог Венеціанської комісії, експертів Ради Європи, і саме незалежність суддів має лягти в основу судової реформи.
Хотілося б, щоб це зрозуміло українське суспільство, тому що народні депутати точно ніколи не розкажуть про це людям.
