Сприятлива для Путіна епоха закінчиться назавжди

Доброго ранку, друзі!

Під акомпанемент “согласного гуденья насекомых”, точніше чайників і кавоварок, продовжуєм розбиратися в чудачествах “слабых мира этого и сильных”. Вмощуємся зручненько і слухаєм уважненько.

Щодо ситуації з полоненими, яких Хуйло держить в заручниках, за істєкші сутки новостєй не поступало. Конгрес готує якусь заяву, Віра Савченко їздить європейськими столицями, де стрічається з високопоставленими дєятєлями. Хороша в Наді сестра. Хороших діток виховала Марія Іванівна. Хоть ій і трудно з такими неслухнянками. Особенно із старшою.

Меж тєм Хуйло сидить в своїй норі і думає, шо би такого отчебучить на завтрашній прямій лінії з народом. С етой целью, отодвинув всі справки, подготовлені помощніками і ізучає словарь Даля. А ізвесно як Владімір Ііанович Даль создавав свій словарь живого русскаго язика: находив гурт мужичков, розбивав на їх глазах бутилку водки, а потом стояв і ретельно записував почуте. От, відімо, саме смачне із записаного Далем завтра Хуйло і озвучить в прямом ефіре.

Но сосредоточиттся на ізученії нових слов і вираженій Хуйлу не дають. Як дід і предполагав, намеренія Хуйла продавать Ірану ЗРК С-300 не осталися незамеченими вніматєльним Ізраїлєм. Не встиг Хуйло подписать ту бумажку і приятно расслабиться, як його расслабленого прямо з унітаза подняв настирний дзвінок з Єрусалима. Звонив старий спецназовец Нетаньягу, по совместітєльству прем’єр Ізраїля. Який прямо і незамислувато поінтєресувався в Хуйла, шо це все значить. Хуйло начав шото белькотіти і оправдуваться, шо С-300 ракети ісключітєльно оборонітєльні і в мирних іранських руках Ізраїлю угрожать не можуть і всьо в том же духе. Шо розказав дальше вояка Нетаньяху нікагда в армії не служившому Хуйлу, нам не сообщають. Но в івриті тоже много всяких вкусних вираженій, дід надіється переводчики все дословно і точно перевели.

Бо відон в Хуйла на состоявшійся чуть пізніше встречі з презідєнтом Палєстіни Махмудом Аббасом був нє очень – векі красниє, воспальонниє. Нетаньяху наверно трохи розстроїв Хуйла і той тихенько всплакнув. Та витерши занавескою горькі сльози пошов встрічаться з Аббасом.

Аббас розвів восточне словоблудіє, поздравив Хуйла з Великоднем і нажалувався на Ізраіль, який чотири місяці не дає Палєстіні дєньгі. Хуйло лише вздихав і кивав пустою головушкою. Хитрий Аббас, уловив, шо з Ізраілєм в Хуйла отношенія зараз нє очень і старається поглубже втягнуть кремльовського дурачка в палєстінські разборки. Продолжая охмурьож Хуйла, Аббас пошов дальше, розкриваючи сіяющі перспективи від відвідання Хуйлом Святої землі, Віфлеєма. Куди обично многі правителі приїзжають для покаянних молитв накануні ухода в іной мір. Предшественнік Хуйла Єльцин у квітні 2007 року совершив паломнічество в йордансткі палєстіни, після чого спокойно отдав Богу душу. Чи не пора Хуйлу повторить послєдній путь Боріса Ніколаіча? Дід щитає, шо пора. І приглашеніє Аббаса очень кстаті.

Послє встречі з Аббасом Хуйло весь в мислях о неісповедімості путєй Господніх, продовжив ізученіє нових матєрних вираженій для завтрашньої прямої лінії з холопами й смердами, аж тут його настігла новина про нізкоє коварство подлого Ізраїля. Який в ответ на ідіотське і абсолютно несвоєвременне рішення дозволити продаж Ірану оружія, прозрачно намекнув, шо снабдить високоточним оружієм всіх врагов Росії по всьому перрметру їі кордону. А в першу чергу ізраїльське оружіє піде Україні і Нетаньягу начхать на нєрешітєльность містера Обами.

Дід давно предполагав, шо єслі Хуйло здуру начне поставлять Тегерану ракети і цим сцять проти ураганного вітру, то Ізраїль знайде чим відповісти. І угроза вооружить Армію України лише перший шаг агресівного Ізраїля. Хуйло по факту попадає у весьма глупе положення – остановиться і не продавать ракети Ірану, значить уступить грубому диктату ізраїльтян. Як він дєйствуватиме – побачим. Но Ізраіль наверняка підготував Хуйлуші ще много всяких неприятних сюрпризов. Дід догадується яких, но не казатиме, шоб не зглазить. В любом случаї, велікій діпломат Хуйлуша умудрився восстановить на Ближнєм востоке проти себе і арабів, і персів, а тепер ще й Ізраіль. А Ізраїль, коли мова йде про його безпеку, во гнєве страшен.

Недавно Москва старшо гордясь і захльобуючись від щастя хвалилася, шо предсєдатєльствуватиме у БРІКСі. Намекая, шо ето мощноє международноє об’єдінєніє – альтернатива Западу і бразди правлєнія січас в умелих руках лошадіноголового кучера. Дід почитавши ту пургу лише коротко хохотнув – сперва нехай Хуйло з Лавровим попробують снять всі протіворечія і подружить хотя би Китай з Індією. А потом посмотрім. Но шото діду кажеться, шо діпломатічеський геній Хуйла скоріше розвалить отой БРІКС. Яка к чорту альтернатіва тандему США – ЄС, єслі учасниці БРІКС готові друг друга сожрать, а на Росію там смотрять як на саму льогку і беззащитну жертву, якою нада поодіночке і гуртом воспользуваться в самій ізвращонній формі. Саме інтєресне, шо всі це понімають, один Хуйло не в курсі і продовжує щитать, шо він пуп землі.

Епоха благоприятного для Хуйла зовнішньоекономічного за зовнішньополітичного клімату окончатєльно уходить в історію. На Росію надвигається льодовиковий період і діло тут не лише в “волатільності нєфті”. Самий лояльний до Росіі презідєнт США со времйон Рузвельта готується очистить Овальний кабінєт і висока вероятность, шо його місце займе ізвесная всєм Хіларі. Єслі це случиться, то дід не візьметься предсказувать якою презідєнтшою вона стане для американського народу. Но то, шо Хуйлуші, єслі він доживе до виборів у США, не поздоровиться, то це медичний факт. Хіларі – женщіна злобна, високомерна і не позволить вести з собою хамськи всяким зарвавшимся кремльовським дурачкам.

Хіларі вряд лі получить Нобелєвську премію миру – не той характер. А їй вона й не нужна. І єслі бесславна кончина Хуйла прийдеться на їі правління, то дід окончатєльно повірить у ним же видвинуту версію про существованіє в світі глобального жіночого заговору проти Хуйла. Хуйло подчоркнута хамськи веде себе по відношенню до жінок, діло Наді Савченко в цьому смислі символічне, і кажеться давно нарвався. На фоні політіків-мужчин, саму непримириму позицію до кремльовського похабніка займають іменно жінки – від Грибаускайте, та Єви Копач і до норвезької валькіріі Ерни Солберг. Вже не кажу про бундесфрау Меркель. А єслі в цю компашку вільється ще й Хіларі… Хуйлуші лучше сразу в петлю – роз’ярьонні жінки швидко одходять. Но лише після того, як разорвуть врага в клочья. Наблюдаєм.

Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю і всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом та читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас

P.S. Хвилинка історії. І пару секунд мистецтва.

Сьогодні, 15 квітня ісполняється 124 роки з дня народження Микити Сергійовича Хрущова. Лічності яркої і протєворечівої. Але в глазах діда він всьо же більше позитивний персонаж нашої історії. І заслуговує, шо в день народження дід написав про нього пару слів.

Як би там не було, факт остається фактом – при Хрущові людям стало житися набагато легше. Полегшено зітхнули селяни, яким Хрущов дав нарешті паспорти і вони вийшли зі сталінського кріпацтва, у містах люди стали переселятися з комуналок в отдєльні квартири. Хрущоби прийнято критикувать, но не забуваєм, шо до хрущоб люди жили в сталінських бараках. І отдєльна квартира в європейському будинку була для них як щастя (проект хрущоб архітєктори стирили у французів).

В Україні спостерігалися явні ознаки національного відродження, розвивалися мова й література. Партійні кадри з Украіни масово почали займати ключові пости в СССР і хто би шо не казав, а преіод Хрущова, який потім по інерції продовжувався і при Брежнєві, є піком могутності Радянського Союзу. І його государственного велічія. При чому все відбувалося без репресій і без великої крові.

Про Хрущова багато всяких анекдотів ходило, і чесно кажучи Микита й сам давав чимало приводів до насмішок. Але дурачком він точно не був. Безсоромно блєфував, запугував світ, задавив Угорську революцію і бунт в Новочеркаську, розкрутив Карибську кризу, но від масштабних воєн воздержувався.

І хоть криво-коряво, але старався для людей. І Америка признала Совецький Союз супер-державою не при Сталіні. А при Хрущові. І саме при Хрущові людство вперше вийшло в космос.

А після трудів праведних Микита спішив додому, де Ніна Петрівна годувала його смачним борщем. І стежила, щоб Микита перед обідом завжди мив руки. А як поів і ситий улибався, Ніна Петрівна ненав’язчиво учила мужа уму-разуму. І не виключено, шо саме завдяки їі мудрим порадам, Хрущов не лише не загинув у сталінській м’ясорубці, але й зробив унікальну кар’єру, а потом захватив і всю владу в СССР.

Ніна Петрівна Кухарчук, в замужестве Хрущова – сама незаслужено обійдена лічность нашої історії. Але вона й сама не пнулася на перші ролі. Хотя по уму і по характеру далеко превосходила не лише свого високопоставленого мужа, но і все політб’юро ЦК КПСС вместє взяте. І кстаті, була щирою патріоткою України.

Говорила спокійно, характер мала тихий, скромний і зовні казалося, що занімається ісключітєльно сім’єю. Даже Сталіну не удалося розкусить Ніну Петрівну, а Сталін був парень болєзнєнно подозрітєльний. І лише за подозреніє в симпатіях до Голди Меєр, отправив жінку Молотова в ГУЛАГовськй санаторій на многолєтнєє лєченіє.. Ніна Петрівна ізбежала цієї участі, хотя націоналісткою була в повному розумінні слова. І привила любов до Украіни й своєму чоловіку, який до кінця життя носив вишиванку.

Про Ніну Петрівну широко заговорили лише під час ізвесного візиту Хрущова в США у 1959 году, куди він взяв з собою й сім’ю. Ніна Петрівна зовні виглядала не так ярко як Жаклін Кеннеді, на фоні якої була повненькою простушкою. Але лише зовні. Бо умом і жіночою мудрістю була першою жінкою не лише Совецького Союза, але можливо і всієї планети. Тому, можливо, і судьба її сложилася набагато щасливіше, ніж у Жаклін.

Американці поначалу не приділили Ніні Петрівні багато уваги, сочтя її простою домохазяйкою. Но внєзапно оказалося, що простенька Ніна Петрівна свободно говорить англійською. А коли Ейзенхауер вдруг заговорив про економіку, то Ніна Петрівна легко зрізала його спокійним і влучним зауваженням. І мило посміхнулася. Після чого презідєнт США вопросітєльно подивився на главу ЦРУ. А главний разведчик Аллен Даллес задумався про отставку.

Архетип шлюбно-сімейних відносин в украінскькій родині, точніше оптимальну для українців рівновагу чоловік-жінка, як ізвесно, геніально уловив Гулак-Артемовський та ізобразив у опері “Запопрожець за Дунаєм. Бо з опери, например, не зовсім ясно хто там главний герой – Одарка чи Карась. Карась канєшно прарень крутий, козацьку вольницю в кулаці тримає, всі його шанують, а султан откровенно бздить. Но додому отой Карась городами пробирається, опасаючись Одарки. Бо Одарка як відкриє на чоловіка своє меццо-сопрано, то Карасю лучше сразу здаваться і не сопротівляться.

Ніна Петрівна може й не була Одаркою, у всякому випадку не страдала дурною звичкою кричати на свого чоловіка. Але вплив на мужа мала величезний. Тому не виключено, що все, що доброго робилося в СССР у 50-х і 60-х роках мало на собі благотворний вплив розумної і мудрої Ніни Петрівни. Микита, який не боявся Америці ракетами угрожать, потрапляючи додому чемно витирав ноги і придивлявся в якому настроєніі Ніна Петрівна. І єслі в харошому, то улибався і радів. Йому було добре вдома.

Вчора, 14 квітня, був также день народження і Ніни Петрівни. Якщо дні народження Хрущова хоть іноді упоминають, то про дні народження його украінської дружини вообще ніколи не згадується. А зря. Бо Ніна Петрівна заслуговує на увагу ніяк не менше, ніж знаменита Настя Лісовська – Роксолана.

А на відміну від Роксолани Ніна Петрівна Кухарчук може бути і взірцем жінки та матері, яка в найтрудніших обставинах зуміла створити і зберегти затишне сімейне щастя. Ото була справжня Берегиня. Згадаймо їі добрим словом.

Свирид Опанасович