Про вірменську гостинність

Знаєте що – і не розказуйте мені про вірменську гостинність.

Я тут вже добу і ще досі ні за що не заплатила. Ні за житло, а уявіть – ми десь живемо (ще щоправда не жили і не спали, але так – речі кинули, помились, змонтували), їмо – як же ми їли, я потім опишу, це вартує окремої і довгої розповіді, і обов’язково все треба скурпульозно все описати.
Ми їздимо на машині, і так – нас одразу привезли спочатку з літака на площу, ну і що, що 4 ранку. І в мене навіть є вірменський номер, і мені навіть обрізав хтось картку. Так що не треба мені тут говорити про вірменську гостинність – про неї треба оди складати.
Окрім прохань перекласти мені вигуки мітингарів я питаю першим ділом, як буде дякую:
– mErci
– (німа посмішка)
– це традиційне вірменське слово, і не вздумайте в цьому хоч якось засумніватись. Є ще традиційне вірменське ім’я – Гамлет. Тільки не згадуйте вірменам про Шекспіра
– так це ж Шекспір просто був вірменином (починаю все розуміти я)
– а, ну так, логічно (погоджується вірменин)

Ну і два слова про геополітику.
Коли вірмени зустрічаються на якихось міжнародних заходах разом з азейбарджанцями, то часто говорять, що в принципі питання Нагірного Карабаху вони вирішити ще якось зможуть, а от погодитись вірменам з тим, що це азейбарджанці придумали долму (типу наших голубців у виноградному листі), а азейбарджанцям, що це вірмени її придумали – ніколи.
Про протести дивіться наші репортажі і включення для hromadske.tv
ну а тут
From electric Yerevan with love

Анастасія Станко