Правовий підхід до трибуналу Росії прискорить його настання

Сьогодні актуально метати блискавки на Росію за ветування резолюції в РБ ООН.

Не варто. По-перше, як правильно нагадують “покойный не был моральным человеком”.
По-друге, і референдум в Греції, і поведінка РФ в РБ ООН повинні нагадувати, що коли мова заходить про інтереси своєї країни, треба упиратися до останнього.
Краще ветувавши невигідну резолюцію “розписатися у тому, що збив літак” (хоча такий “розпис” до судового вироку не підкладеш), ніж погодившись на виконання в односторонньому порядку Мінських домовленостей або на роззброєння до автоматів власних військ, які протистоять цинічному і непередбачуваному супротивнику, якому чхати на усі домовленості, чи про виведення військ з власної відвойованої території і її спільне патрулювання з терористами, “розписатися” у власному ідіотизмі,
Російська дипломатія наплювала (і неодноразово, хоча справедливості заради треба сказати, що за історію ООН далеко не лише колишній СРСР і нинішня Росія користувалися правом вето у пику міжнародному співтовариству) на інтереси світового співтовариства. Українська – на власні.
Дійсно, дипломатам іноді доводиться забувати про мораль. Але ж це доводиться робити в ім”я інтересів батьківщини, а не супроти них. Злочин ще якось можна пояснити, а ось помилки- ні.
А трибунал буде. Просто коли мова заходить про складні міжнародні процеси чи ситуації не варто наївно вважати, що вони можуть бути розв”язані одним наскоком. Наполегливість, терпіння і праця. Важливо не просто здолати опір Росії в цьому питанні, а зробити це ідеально в правовий спосіб. Тоді ймовірність виконання вироків майбутнього трибуналу значно зростатиме.

Богдан Яременко


Загрузка...