Декілька питань з приводу останніх заяв Президента:
Цікаво хто веде Україну у 25-тий рік Незалежности «на крихкий льод» (із виступу Президента під час Маршу 24серпня)
– чому «переможний марш на Москву» є небезпечною ініціативою ? (із того ж виступу)
– – від імені кого і виходячи з яких повноважень Президент вніс «проект Конституції, який повністю і чітко відповідає взятим Україною на себе зобов’язанням» (із заяви Президента за наслідком зустрічі з Мекель та Оландом), в чому суть цих зобов’язань і чому в українського народу відібрали право Суверена.
Гадаю саме Мінські Угоди є саме тим “крихким льодом” на який завели Україну.
Друге, будь-який Верховний Головнокомандувач має за обов’язок перемогти країну-агресора. Якщо Президент не вірить у силу нації перемогти Москву, тоді хай хоча б чітко скаже як і коли буде відновлено суверенітет і територіальну цілісність і ЗСУ вийдуть на рубежі країни. Мінські домовленості не дають жодної відповіді на це питання, хоча б виходячи з того, що РФ ніколи їх не виконуватимуть. А Президент зобов’язаний повернути суверенітет країни над всією територією.
Загалом гарні пафосні слова Президента лише маскують пустоту відсутності стратегічних рішень і політичної волі. Заміна реальних дій виключно піаром і «паром» не вирішує ключових проблем, але поглиблює їх і задавнює.
Найбільшою загрозою є те, що влада основним орієнтиром взяла сподівання на зовнішню підтримку, а не ставку на силу української нації. Наша історія свідчить, що це фатальна помилка.
Нагадаю вам слова Лесі Українки: «хто визволиться сам, той вільний буде,
Хто визволить когось в неволю візьме»
