Медведько і Поліщук – жертви старого гебіста Паскала

Ще вчора, ці мужні люди вступали у запеклий бій, який для них міг щохвилини стати останнім, із псами режимного терору в міліцейських одностроях (відомі всім як бійці “Беркуту”) відстоюючи гідне і величне майбутнє нашої країни на Майдані.

Одними із перших, взявши до рук зброю, стали на захист рідної землі і змагались за справжню волю України ,нещадно б’ючи одвічного ворога української нації, який вкотре за останні чотири століття приніс війну на українські простори.

А вже сьогодні, замість шани та вдячності за те, що ці люди не дали ворогові загарбати наш простір і переважна більшість українців має тепло в оселі й шмат хліба на столі, вірні сини України отримують сфабриковані проти них кримінальні провадження і терміни ув’язнення. Таких як вони не один десяток і їхня кількість невпинно зростає і надалі зростатиме, адже ганебний внутрішньо-окупаційний режим , що вже понад чверть століття утримує владу над нами, нещадно змітає всіх, хто стає на заваді його свавіллю і безчинству. Ці люди – в’язні сумління нашого часу, які потрапили у лещата “порошенківсько-аваківського гебізму” ХХІ століття.

Одні із них – Андрій Медведько і Денис Поліщук. Цих хлопців вже пів року тримає в полоні системний гніт за сфальшованими проти них звинуваченнями у вбивстві українофобської наволочі Бузини. Жодної доказової бази по справі. Суцільна фальш і фарисейство, що довгі місяці супроводжують їхні долі. І це при тому, що завдяки зусиллям побратимів і сторони захисту була доведена їхня невинуватість і обгрунтовані реальні мотиви арешту. Цими мотивами є прагнення до помсти з боку нелюстрованого перевертня в погонах, вірного слуги системи і злочинця проти волі українського народу пана Паскала, на чиїй совісті незаконні затримання, переслідування,викрадення і катування активних учасників Майдану. Андрій і Денис були одними й з тих, хто викрив справжню демонічну сутність вищезгаданого відвертого антиукраїнського ділка, за що вони й потрапили за грати.

Репресивна машина влади застосовує ледь не всі можливі методи “гебістського” стилю ведення так званого “слідства”. Постійний психологічний тиск, жахливі умови утримання, шантаж, переслідування рідних і близьких в’язнів сумління – все те, із чим ледь не щодня їм доводиться зустрічатись. Апогеєм терору, стало вчорашнє чергове судилище над Андрієм, в ході якого повинна була обратись для нього “запобіжна міра”. Попри те, що громадою і захистом було доведено одну незаперечну істину по цій справі – хлопці не причетні до вбивства українофоба суд так і не ухвалив справедливого рішення. Та хіба в нашій державі, на чолі якої стоїть злочинний антинаціональний олігархічний клан можна добитись справедливості? Аж ніяк. Що власне і підтвердила обрана продажними щурами у суддівських мантія звична запобіжна міра – “тримання під вартою терміном на 60 діб”.

Це неабияк обурило громаду, яка вдалась до дій, не даючи скувати Андрія у невільницькі кайдани. Із відповіддю влада не забарилась – варта режиму взялась за звичну їм справу – до побиття і насилля. Вчорашні беркутівці, які переодяглись у новенькі однострої але не змінили своєї гнилої сутності прямо в залі суду, як і два роки тому на Майдані за допомогою кийків і “не злого, тихого слова”, нещадно били всіх, хто прийшов підтримати Андрія і не давав суддівському свавіллю чинити наругу над героями війни! Самого же , за риторикою пана Авакова “злочинця” в буквальному сенсі цього слова вирвали з лави підсудних і відправили до СІЗО. Так виглядає справедливість, яку принесла із собою “перемога” так званої “революції гідності”, яка зрештою так і не стала революцією.

А тим часом, члени уряду Януковича і решта винуватців у загибелі Героїв Небесної Сотні й Тисяч тих, хто віддав свої життя в ім’я волі України й по сьогодні не отримали належної кари! Вони й надалі серед нас і над нами. Їх не шукають закордоном. Проти них не відкриті кримінальні справи.. Їх навіть виправдано (наприклад як у випадку із Паскалом міністр “каральних” справ Аваков останнього зарекомендував як “чесного міліціянта” і “взірця професійної майстерності)”.

Особисто я не знайомий ані з Денисом, ані з Андрієм. Проте я знайомий із їхніми побратимами, які є так само і моїми побратимами й справжніми друзями. Я знаю, що справа проти хлопців відкрита тому, що антинародні чини режимного вартового відомства є нічим інакшим, аніж спробою звести рахунки зі своїми ворогами і чудово розумію – від волі хлопців, а разом із нею і волею решти в’язнів сумління залежатиме чи переможемо ми ганебний внутрішньо-окупаційний режим і виконаємо заповіт полеглих героїв, звершивши справжню національну революцію і здобувши Українську Самостійну Соборну Держав, або ми й надалі даватимемо нищити нашу країну, прирікши її на роки неволі і рабства..

Свободу політв’язням!

Олексій Мацієвський 


Загрузка...