Так сталося, що сесійна зала Верховної Ради України поступово перетворюється на відверте джерело популізму та самореклами.
Самі депутати не притримуються елементарної етики та взаємоповаги. Що казати, якщо виступ голови фракції БПП Юрія Луценка не слухає навіть його дружина, народний депутат Ірина Луценко.
Що це? Зневага, неповага, хамство?
Скоріш за все відверте небажання щось змінювати в Україні та у самому собі.
Згадалось інтерв”ю Української Правди взяте у Віталія Луценка, де він торкнувся цієї важливої теми. Тоді Віталій сказав:
– Рейтинги, емоції, брак витримки. Так буває. Давайте терпляче ставиться до цієї дитячої хвороби українського політичного життя.
Головне – готовність чути і розуміти один одного. Віра в кращі якості партнерів допомагають їм проявляти свої кращі якості.
Ви ж бачите, що після останніх баталій у коаліції ми виходили разом, тисли одне одному руку, вибачалися.
– Але чому так відбувається. Гонитва за рейтингами?
– Ви мене штовхаєте на відповіді, що можуть нашкодити коаліції.
– Але це коаліція себе штовхає на дії, що шкодять їй.
– Я не маю права давати оцінки, що завтра призведуть до дестабілізації коаліції. Я в цьому парламенті тільки тому, що тут є коаліція. І поки вона здатна ухвалювати рішення, про які ми мріяли десять років, я буду тут працювати із кожним, навіть найскладнішим партнером.
Це не просто слова, ми кожного пленарного тижня ухвалюємо три-п’ять ультрареволюційних закони.
Тому не штовхайте мене на оцінку, чому так неестетично це відбувається. Та всі розумні люди знають, чому. Так, мені також інколи гидко бути клоуном в шапіто. Неприємно йти на вимушені компроміси.
Чорти беруть від недисціплінованості і прогульництва тих, хто ще три місяці тому так рвався в омріяний зал ВР. Але ще гірше втратити історичний для країни шанс. Повторювати старі помилки розрізненої української демократії, яка довоювалися між собою аж до еміграції, я не маю наміру.”
Роман Засуха для ІНФОРМАТОРа.
