Доброго ранку, друзі.
Ми й незчулися, як на дворі знов п’ятниця, а так хотєлось поработать. Но нічого не поробиш, такова особенность нашого календаря. У вікенд нада входити плавно, тому не забуваєм про разні приятні кофе-брейки і ті-паузи, во врем’я яких не гріх і на фейсбук заглянуть. Де стоїть неймовірний гамір, бо єслі Цукерберг не бреше, на мордокнижці вже товчеться мільярд особєй обоєго пола. Інтєресно, у світі вообще хтось работає?
Но не будем уподобляться неробам, которі висять в сєтях сутки напрольот, останемся в категорії граждан, которі читають фейсбук рівно стільки, скільки треба. Тому швиденько заварюєм собі приємні ранкові напої і вмощуємся зручненько. Ітак.
На задворках человечества наблюдаються повноцінні симптоми повної втрати зв’язку з реальним світом, і чи не кожен день приносить нам нові яскраві приклади бикування Кремля проти здорового глузду. “Судові процеси” проти наших громадян один з таких прикладів. І одночасно симптом скорого занепаду путінського режиму, як наіболєє ублюдочної стадії развітія россійскаго велікодєржавія.
Вчора Москва вполнє ожидаємо відхилила апеляцію Іллі Новікова на незаконність продовжння арешту Наді Савченко, а перед тим заставила ростовський суд продовжити суділіще в ростовському ж Донецьку. Месні судді, вигрібши від Москви унізітєльні затрещіни і заскигливши “мама” полізли шукать на сайті Генкпрокуратури України свої фамілії. ГПУ в славних традіціях юрідічеського садізма публікує персональні предостєреженія невеликими порціями, іногда поштучно. Даже главний діпломат Паша Клімкін не видержав і попросив проявить мілосєрдіє та опублікувать сразу весь список отих “дєятєлєй”.
Дід давно вже закликає хунту не бавиться, а дєйствувать относітєльно наших врагов адекватно. Список той нєсомнєнно готов, нада лише грамотно наябеднічать союзнікам, шоб к примеру, “список Савченко – Сєнцова” був затвержений Конгресом США якраз тоді, коли Хуйло стовбичитиме на трибуні ООН. Подарочек Хуйлу, так сказать. Ну і относітєльно тих людішек у списку по повній програмі – персональні судєбні іски, об’явлєніє у розиск, откази у візах, арести заграничного імущества і так далєє. Давно вже пройшли ті часи, коли оказавшись под санкціями хуйлососи весело сміялися і раділи. Со временєм даже до їхніх ембріональних мозжечков дошло, шо санкції неприятні своєй нєотвратімостью і часовою необмеженістю. Хуйло проходящ, а санкції остануться.
Склонностью до садізма страдають і нафтоаферісти, які для повноти страданій сакральної жертви в ліце Хуйла врем’я от времені дарують йому лучік надєжди. Вчора Брент проізвйол на біржах отскок на 7%, нафтоаферісти резв’ятся нагріваючи на цьому руки, а Хуйло пускає розові слюні занімаясь самообольщенієм і самоудовлєтворенієм. Благосно улибаться Хуйлу осталося недовго, возврата к жирним временам уже не буде. “Керосінова лавка” побулькає ще годік-полтора і постєпенно унило занепаде, як колись сумно занепали колгоспи в радянський час.
Не одне царство-государство погибло і залишилося догнивать на смітнику історії після того, як здуру починало бороться з українцями. Которі являються безумовними світовими рекордсменами по розвалу держав. Щоправда, часто входячи в азарт українці розвалюють і власну державу, но то від ізбитка природних сил і невміння зупинитися на достігнутом. В любому случаї, українців лучше не трогать, щоб не будить в них спортивного азарту. Хуйло здуру зачепив і тепер історія подискує укромноє местєчко для його могилки. На яку ходитимуть разве шо діти теперішніх холуїв Хуйла із “списку Савченко – Сєнцова”. І лише для того, шоб на ту могилку попісять.
Хозари, половці, всякі авари/обри та ще десятки болєє мелких жертв давньоукраїнського азарту, за якими лише загуло, могли би красочно описать Хуйлу свої страданія, які почалися сразу після того, як вони здуру надумали чіпать наших предків. Та даже і занепад Римської імперії, здається, відбувся не без деякої участі наших предків. Хотя Західна Римська імперія вроді нічого проти предків українців не мала, но азарт і натхнення роблять своє, тому в V столітті, на сцену світової історії бодро виліз нєкій Одоакр. Вчені не мають спільної думки щодо походження Одоакра і гадають ким він був – ругом, скиром, готом чи гуном. Але буцімто народився на Дунаї і народився для того, щоб зігнати з трону останнього західно-римського імператора Ромула Августа. Та рішучість і ненависть до римської держави, з якою дєйствував отой Одоакр породжують в діда підозри, чи не мав він якогось відношення до нащадків антів чи склавинів. Яких в ту пору на Дунаї було чимало. Якщо це правда, то пазл складується і українці можуть записати собі в актив і участь в ліквідації Західної Римської імперії. Принаймні, Богдан Хмельницький у знаменитому “Білоцерковському універсалі” 1648 року, закликаючи народ до визвольної війни, прямо посилався на звитягу далеких предків, які на чолі з “князем Одонацером” наваляли Римській імперії.
Но єслі буть точним, то упом’януті народи, племена й країни, які стали жертвами українського національного хоббі, занепадали рівно тоді, коли починалися боротися із здоровим глуздом. А українці лише довершували справу, вправно махаючи лопатами на цвинтарі історії.
Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом і читаєм repka.club.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас
