Росія використовує святкування для чергової хвилі пропаганди

От обожають в Росії широко і пафосно празнувать всякі дати, історична цінність яких неізобретатєльно висмоктана з пальця.

Колись 2 августа 1930 года под Воронєжом були проведені якіто месні ученія, в ході яких солдатіков скинули з аеропланов з парашутами. І сказали, шо в честь того прижка нада празнувать день ВДВ. А в цей день нада обізатєльно напиться. Но дєдушка подозреває, шо празнують вони нєсколько іншу подію. Правда, яку іменно – дєсантнікам не сообщають. Стісняються.

Бо на самом дєлє, іменно в цей день – 2 августа 1377 года – состоялася битва між армією князя московського та велікого князя влідімірського Дмітрія (названого впослєдствії Донським) та войсками Араб-шаха (ізвесного в лєтописях, як Арапша). Про цю битву в російських учебніках ніде ні строчки. Догадуєтеся чому?

Правильно догадуєтеся. Битва, в ході якої Арапша в блєстящій войсковій операції перемолов живу силу й техніку князя Дмітрія носить чудєсну і болєє чим символічну назву – П’янське побоїще.

Російські історики, правда, стидліво викручуються, шо ця неблагозвучна назва походить не від річки П’яна в Нижегородській області. На берегах якої і состоялося це собитіє. Но на самом дєлє назва совершенно не случайна. Бо Арапші довелося мати справу з муромським, владімірським, юріївським, переяславським, і ярославським полками, солдатіки і командіри яких були поголовно вусмерть п’яні.

Єстєственно, ісход битви був нємного предсказуєм, а защітніки вери, царя і отєчества й понині свято бережуть славні традіції московського воінства. І сьогодні, в честь очередної годовщини перемоги Араб-хана знову вусмерть понапиваються, неестетично надзюрять у фонтани та порозбивають собі голови бутилками.

P.S. Дід, як ви знаєте, буває в АТО, возить у війська всякі нужні речі і заодно общається з нашими солдатами й офіцерами. Общається неформально, вникаючи в проблеми повсякденного побуту наших воїнів і відповідаючи на різні їхні запитання. Запитання обично предваряються матюками в адрес хунти – діло понятне, це ж українська Армія, а українці всігда були, є і будуть недовольні властью. Но на вопрос “коли ми переможемо?” дідусь стабільно відповідає: “рівно через два місяці після того, як в Армії перестануть пити”. Обично після цього зависає мовчанка…

Зберігаєм бадьорий бойовий дух, занімаємся спортом і ведем здоровий спосіб життя.

А для мотивації тренувань, нагадую:

13 вересня – Всесвітній день підтягувань (турничок, нада побільше разів підтягнуться). Залишилося 42 дні.

27 вересня – в Києві марафон (42,195 км). Залишилося 56 днів.

Свирид Опанасович


Загрузка...