Знаєте, ось ми стали незалежними ніби, ось ніби ми звільнилися від цих Гулагів, Мордовій, Колим та Сибірів… але ж не звільнилися.
Знову наші кращі люди є дисидентами жахливої і страшної імперії, знову вони опиняються в цих потворних, нелюдяних мордовіях, у цих карцерах, з цими вічними кагебешниками, поміж цієї хитрості, ницості і підступності.. Мені здається, це – єдиний садистський сенс цих “судових процесів” над Сенцовим, Савченко, Кольченком (це єдиний їхній сенс, бо іншого немає): імперія хоче тримати нас зубами, хоча би трохи, вона хоче слати нас в свої сибіри, вона не може послати всіх, але тішиться і шкіриться, що шле хоча би деяких
