Згадуючи трагедії, ми збираємося в жалобні мітинги, а не банди

Проблема в тому, що згадуючи голодомор, ми збираємося в жалобні мітинги, а не в банди.

Ми довго виправдовувалися перед Москвою, не помічали її погроз, ковтали її зневагу.

Якщо ми не здатні вчитися на власному досвіді, чому б не повчитися на досвіді народу, який дав нам Вчення?

Попервах німці розповідали євреям десь те саме, що московити нам. Ніякого Голокосту не було, казали бувші члени гітлерюгенду. І справді, в Другій світовій війні гинули не тільки євреї. Окрім того євреїв загинуло не найбільше. Злочини нацизму були спрямовані не тільки проти євреїв, але й проти німців. Євреїв знищували не тільки німці, Рейх очолював австрієць (подібно до того, як СРСР очолював грузин). Якась кількість євреїв служила у Вермахті, поліціянтами в гетто, наглядачами в концтаборах.

Треба зауважити, що західні країни зовсім не поспішали визнавати голокост геноцидом. Жодного сентименту до євреїв вони не мали. Америка завертала назад до Гамбургу пароплави з єврейськими біженцями. Британія блокувала Палестину, не даючи змоги євреям тікати туди з окупованої нацистами Європи ,тощо.

Євреї після війни проявили ту наполегливість, яку нині варто проявити нам. Вони теж викликали роздратування своїм вічним плачем, і коли протизаконно викрадали нацистських злочинців з територій інших держав, їм теж загрожували. І знаєте, я таки вважаю, що євреї вчиняли розумніше, ніж нинішня більшість українського суспільства, яка боїться вимагати повної справедливості щодо власних дідів, аби ще більше не посваритися з московитами.

Втративши мільйони в голокості, євреї не боялися сваритися з усім світом, особливо з тими хто їх вбивав.

Необхідність помсти за голодомор має викладатися українським школярам починаючи з першого класу Середньої школи.


Загрузка...