Три сотні "беркутівців" досі не покарані за розгін "студентського Майдану"

Відповідно до зареєстрованого в органах влади повідомлення одним з організаторів заходів на Євромайдані виступив КУПР.

Тому, розгін міліцією мітингу на Євромайдані без рішення суду – це незаконне перешкоджання проведенню громадською організацією мирного зібрання.

Проте, завдяки оголошеній в 2014 році амністії від відповідальності звільнили не тільки справжніх патріотів – борців з режимом Януковича, також справедливого покарання уникли і справжні злочинці – перевертні в погонах, які жорстоко розправилися з учасниками Євромайдану.

У зв’язку з цим, 12 лютого мною, як одним з організаторів Євромайдану, було подано заяву про незаконне перешкоджання службовими особами проведенню мітингу. У заяві я послався на ст.340 КК України яка не підпадала під амністію.

Внаслідок цього розпочали провадження відносно голови КМДА Попова, заступника Секретаря РНБО Сівковича, начальника ГУМВС Коряка та його заступника Федчука.
Хоча, реально до відповідальності притягли тільки Олександра Попова.

Відносно інших безпосередніх виконавців розгону Євромайдану – це близько 300 бійців беркуту,- провадження досі так і не розпочалося.
При цьому, відмова слідства притягнути до відповідальності справжніх злочинців була аргументована неможливістю ідентифікувати тих хто бив учасників мітингу, оскільки вони були в масках.

ЩОДО ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ДІЙ БЕРКУТІВЦІВ.

Так, згідно ст. 340 КК злочином є перешкоджання мітингу вчинене службовими особами, або ж застосування фізичного насильства.

О кільки кожен працівник міліції (зокрема, і кожен беркутівець), є службовою особою, то, сам факт участі у перешкоджанні мітингу, навіть без застосування фізичного насильства – є вчиненням злочину.

Я досі так і не можу збагнути, чому не покарані справжні виконавці злочинів. Чому кілька сотень перевертнів у погонах досі продовжують перебувати на службі в органах.
Чи то в МВС і в ГПУ не читали Кримінальний Кодекс, чи то вони намагаються вигородити справжніх злочинців.

P.s.
Приховування злочину чи особи, яка його вчинила – рівносильно самому вчиненню злочину.

 

Сергій Мельниченко,

голова КУПР


Загрузка...