Але президент – це не про емоції. Це структура, функція. Тому президент – це дії.
Одна справа – спланувати ці дії сценаристам “Кварталу”. І зовсім інша – зіткнутися з непрогнозованою надзвичайною ситуацією і розрулити її, діючи в інтересах держави і громадян.
Перша велика надзвичайна ситуація президента Зеленського сталася з літаком МАУ #PS752 аж через сім з половиною місяців приходу до влади.
Можна було б уже призвичаїтися до вимог посади, набратися ума-розуму. Але ні. Президент-актор Голобородько залишається Голобородьком.
Він діє більше в напрямку піару та емоцій, аніж реальної ефективності.
“Кварталівська”, найближча до Зеленського частина владної команди – Баканов, Богдан, Тимошенко, комунікаційники, хто там ще в ОП – показують свою неспроможність. Дехто з них і на другий день після катастрофи ще не долетів із курортів до Києва. Вони просто не готові до державних функцій.
Тоді як більш-менш дієвими в питаннях розрулювання катастрофи виглядають ті блоки влади, що більш віддалені від Зеленського.
І ми можемо лише уявляти, що може статися, якщо надзвичайні ситуації траплятимуться частіше. Або станеться ескалація на фронті. Або, боронь боже, широкомасштабний наступ. Чи там замєс США з Ірану і Росією (а Зе вже зараз, при “квіточках” на Близькому Сході, не може визначитися, з ким він, дєятєль іскуства).
Власне, тільки через сім місяців після інавгурації почало відбуватися те, про що попереджали ще під час виборів рік тому. Хороший (припустимо) парєнь – “не професія”. “Професія” – президент. А актор – то зовсім інший фах.
У першому коменті – свідчення того, що навіть зустріч із родичами загиблих українців з літака МАУ організовували для проформи.
P.S. Хто перший напише у коментах про порохоботські мотиви цього допису – буде посланий на йух і забанений, за**бали вже.
Переведення всіх комунікаційних проблем на проіски порохоботів – ще один фейл ОП.