Принаймні, дослідники його життя стверджують, що з його ім’ям пов’язано чимало чудес.
Одне з них – це перетворення залишків води, якою він освячував дім свого слуги в селі Рубежівка, де розташовувалася частина Києво-Печерського монастиря, – на вино.
Без нього ми б навряд чи побачили Святу Софію та славетну Могилянку, а українська церква не відродилася б з руїн.
Цього дня 423 роки тому народилася унікальна людина – Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі, засновник Києво-Могильянської Академії Петро Могила. Він мав чудову освіту, проте відмовився від світського життя і присвятив себе служінню Богові і вже у 36 став Митрополитом Київським. Пізніше його визнали Святим.
«Без згоди та спільної любові народжується в домі постійна пожежа смутку й печалі, а втіха не приноситься», – писав він. І ці його слова я цитував з трибуни парламенту, коли збулась мрія Петра Могили і мільйонів українців, які молились за це, боролись і проливали кров понад тисячу років – канонічна Православна Церква України.
Пам’ятаємо великих українців!
