Що політичною – це теж очевидно: чи вигребе на ній Аваков, втримається в уряді на сьомій рік, чи завалиться к своєму чорту і потягне за собою не лише весь картковий будинок цієї справи а й МВС-НПУ та, не виключено, всього піар-режиму Зеленського.
У чому прецедент цієї справи, спрямованої проти двох конкретних військових і волонтерки? У тому, що менти підняли її на прапор, не маючи хоч трохи підтверджених доказів – лише суб’єктивні враження-припущення (“походка це як відбитки пальців”, “той самий гексоген, що і в 100500 інших МОНках” – це ж курам на сміх). Але ці суб’єктивні, політичні припущення не заважають прокурорам і суддям залишати підозрюваних у СІЗО.
Якось так у цій справі виходить, що презумпція невинуватості не працює від слова “зовсім”. Сказала поліція, що ви “вбивці” – і ваша задача тепер зі шкіри випнутися й довести, що ви не вбивці.
Судам чомусь по барабану, що це прокурори мали б доводити свою версію. І не “культивуванням ультранаціоналістичних ідей”, не “вимкнутими телефонами”, не розмовами Юлії Кузьменко про “гради”, а реальними доказами причетності до реального підриву, мотивами, нитками до замовників, телефонними з’єднаннями перед/після злочину.
При цьому купа алібі й доказів непричетності на суд і прокурорів ніяк не діють.
Чому? – читай пункт 1: це справа політичної доцільності. “Тому що гексоген”.
Змагальність сторін була навіть на Нюрнберзькому процесі, навіть у справах явних терористів. А у справі Антоненка і Кузьменко – жодної змагальності. Таке враження, що все визначено наперед.
І оскільки це явний перебор з боку влади (а ми знаємо, що буває після явних правових переборів влади в демократичній Україні), тому й напрошується прогноз, що докладені Авковими і Ко в цій справі зусилля вдарять бумерангом по них самих, і добром для них це не закінчиться.
Тим більше, скільки ж уже можна. На підході – остання крапля.
Альтернатива – так, без доказів, можуть ув’язнити і засудити будь-кого з нас.
