Є у мене знайомий – літній інтелігентний науковець, серйозно хворий.
Нещодавно його через соцмережі розшукала колишня сокурсниця, яка живе у Москві. Про неї у їхньому середовищі ходили чутки, пов’язані з її дуже швидким і нічим не пояснюваним кар’єрним зростанням.
Буквально у другому листі ця жінка поцікавилась у мого знайомого: “Ви готові отримати пожиттєве за те, щоб вбити одного з тих негідників, що зараз керують Україною?”
Знайомий, звичайно, відморозився. А я сиджу і думаю: чи то вона просто дурепа, яка об’їлася кісельовщини, чи то російські спецслужби розшукують самотніх розчарованих людей, щоб їхніми руками щось таке зробити для дестабілізації України.
І ще кілька слів з приводу сьогоднішньої гранати під ВР. Багато хто пише, що це було організовано владою, бо вигідно лише владі – щоб відволікти увагу громадськості від надважливого голосування у Раді і поставити патріотів поза законом, розпочавши “полювання на відьом”.
Повністю погоджуюся з тим, що це вигідно лише владі. Без сумніву, влада швидесенько з цього скористалася і ще скористається. Але те, що вона ОРГАНІЗУВАЛА кидання гранати, вважаю малоймовірним. З двох причин.
Перша – якби це організував Порошенко, винним виявився б не свободівець, а правосєк. При всій повазі до “Свободи” – стільки шляхетних зусиль, скільки наш шановний головнокомандувач іже з ним останнім часом приділяють “Правому сектору”, жодній “Свободі” і навіть жодним “сепарам” не снилися.
По-друге, я взагалі не вірю, що таке можна організувати, хто б організатором не був – ФСБ, СБУ чи особисто Порошенко. Це ж не побити когось, не димовуху кинути – “ти зроби, а ми тебе відмажемо”. Людині, яка зробила такий вчинок, світить пожиттєве. І якщо хтось схилив її до цього – грошима, умовляннями, ідеологічною прокачкою чи шантажем – людина неодмінно викаже цю особу чи осіб на суді. Навіть якщо їх не вдасться затримати – правда все одно стане відомою. Навіть якщо замовники вважають, що в змозі повністю контролювати цю людину – наприклад, пообіцявши їй замість пожиттєвого 15 років і швидку амністію – вони не можуть мати гарантії, що підсудний не прийме рішення заговорити.
Тому я швидше повірю у фронтовика, в якого трохи поїхав дах (бо таки є від чого), він припер на акцію бойову гранату і після того, як його, приміром, огріли кийком – пожбурив її у бік ВР, ніж у те, що це було організовано якимись вищими інстанціями. Чи не простіше їм, врешті-решт, було б послати на таке професіонала з націоналістичною символікою, який зробив би так, щоб його не зловили (особливо якщо не дуже ловлять).
Якщо той, хто кинув гранату, справді зі “Свободи” – це випадковість. Він міг бути з будь-якої політсили, так само, як і безпартійним. Міг бути з будь-якого добробату чи бригади ЗСУ. З меншою імовірністю – міг навіть не бути фронтовиком.
І наш не менш шановний, ніж президент Порошенко, міністр Арсен Аваков, звинувативши у тому, що сталося, Тягнибока і “Свободу” – м’яко кажучи, поплутав береги. А якби свободівець дівчину згвалтував – це теж свободівська операція, здійснена за наказом Тягнибока?
До речі, затриманий за гранату – він же з батальйону “Січ”, легалізованого під МВС – отже, мєнт. Значить, на таких самих підставах Тягнибок має право звинувачувати Авакова, що його люди нічим не відрізняються від тих покидьків, які стріляють у нацгвардійців на фронті. Пане Олеже, візьміть на замітку.
Чим більше ви, шановні добродії, будете звинувачувати у подібних речах Тягнибока, Яроша, націоналістів чи “цинічних бандер” – тим скоріше суспільство замислиться над тим, кому це насправді вигідно. І винними опинитесь ви. Навіть якщо цього разу не винні.