Вторгнення Росії в Сирії стало спробою зберегти монополію на нафту

Доброго ранку, друзі!

Вчора країна широко відзначила велике свято – День захисника України – і дід твердо та з металом в голосі може сказати: свято це в Україні приживеться. І скоріше за все воно є й буде не офіціозним, а справжнім загальнонародним святом. Бо це той унікальний случай, коли державна власть просто зафіксувала реальні настрої в народі. Таким образом, ми є тим поколінням, яке колись онукам розказуватиме за яких обставин Україна вперше офіційно відзначила свято нашої новонародженої Армії. А онуки, для яких 14 жовтня буде вже звичним і само собою зрозумілим празником, дивуватимуться, нащо тій Армії допомагати, єслі вона й так сильна і могутня. Ми ж лише сумно всміхатимемося, згадуючи яким було наше військо навесні 2014-го.

Но остається 23 лютого, котре частина населення по інерції ще світкуватиме, як противовес 8 марта. Тут не треба шукати нічого антиукраїнського, просто така сила звички, нічого не подєлаєш. І до цього треба ставитися спокійно: інерція – об’єктивне явище навіть у фізиці і даже машина, якщо нажати на тормоза не останавлюється, як вкопана, а продєлує тормозний путь. З часом шанувальників 23 лютого в країні останеться приблизно стільки ж, скільки привітань у свій день народження отримує ізвесний “руководітєль” Ющенко.

Продовжуючи тему державних празніків: дід з 1991 року придержується думки, що святкувати День Незалежності України логічніше 1 грудня. Бо саме в цей день своє слово сказав Народ. А рішення ВРУ 24 серпня по правді кажучи тоді мало хто помітив. Та і з практичної точки зору святкувати головне державне свято наприкінці літа, коли люди догулюють відпустки, а діти канікули… От зробити перший день зими вихідним було б доречно і для народу приятніше. Це створювало б у народі святковий настрій, який би потім переростав у новорічні і різдв’яні свята. І з точки зору патріотичного виховання молоді 24 серпня в цьому смислі спрацьовує вхолосту – школи ж іще не працюють. А головне, назначивши Днем Незалежності 24 серпня, а не 1 грудня власть недвусмислєнно намекнула – ми в країні главні, а не народ. Такий символізм діда не устраює, бо ігнорування і недооцінка ролі Народу – з давніх-давен класична причина всіх ганебних поразок власті, як про це убедітєльно свідчить “Історія України від діда Свирида” (котра скоро побачить світ).

Але шось я по-стариковськи забалакався, пора переходити до обзору мірових новостєй. Ви вже заварили собі каву ілі чай? От ви молодці. Ну тоді й дідові баритися не можна. Осьо, пожалуйста, й обзор.

В ділі Наді Савченко нєрвішки у наших врагов в очередний раз дрогнули і вони заборонили сестрі Вірі Савченко в’їзд до Росії до 2020 року. Дід думає, шо якби не стестра в полоні, то Вірочка би в ту Росію і сама не їздила. Но тут фішка в другом – більшого подарку адвокатам і бути не могло. Тепер, коли діло дійде до заслухування свідків со сторони захисту, а Віра – головний свідок, адвокати мовчки покажуть на її порожнє крісло. Отсюда робим несложний вивод, шо єслі шо і доб’є путінську Росію, так ето холопскоє усєрдіє і служебноє рвеніє. Адвокати довольно улибнулися і с напускной скорб’ю на ліце жалуються на преп’ятствія Кремля в їхній роботі. Преса, в тому числі западна пожвавішала, мірові лідєри недовольно скривилися, а Хуйло в растєрянності – награждать ізлішнє ретівих холопів ілі наказувать.

Тим часом вчора стало відомо про тайне рішення московського суду, який засудив на шість років українського діда, 73-річного Юрія Солошенка за шпіонаж. По версії обвінєнія, цей дід, в прошлом директор українського оборонного предпріятія “Знамя”, влітку 2014 року коварно проник в Росію і собирався закупити там комплєктующі для восстановлєнія української протиповітряної оборони. Якщо це все правда (а похоже, що приблизно так воно й могло бути), то той дід по всім статтям герой. Нагадаю, що це була гаряча фаза війни. В ДНР-ЛНР со дня на дєнь ожидалося появлєніє авіації, состоящей із находящихся в отпуске російських Су-34, Су-24М і Су-25СМ, а также МіГов послєдніх моделєй (всі вони зараз проводять отпуск в Сирії). Країні кров з носу треба було рекордними темпами подготовить системи ППО до ратної роботи. Дід Солошенко, которий по прежній роботі не по наслишке знав реальне положення в наших ППО, дєйствував бистро і решітєльно – пробрався в стан врага і пользуясь своїми старими связями збирався закупити нужні нашим військам комплєктующі. Но шото пошло не так, і його схватили. А січас тому геройському дідові дали шість років. Тут даже думати нічого не варто – дєдушку треба визволяти. Естонці недавно свого шпійона спасли, обмінявши його на російського, хунті треба дєйствувать так же. Чого-чого, а такого добра, як російські шпійони, в Україні вистача. Хватай першого-ліпшого і на базар – міняється шпійон хорошей упітанності на одного українського діда. Дєйствуй, хунта, діда треба спасать. Діди – велика ценность, це я тобі як дід кажу.

Авіації в ДНР-ЛНР так і не появилося, система ППО України оказалася не задєйствувана. Но за це майже три сотні пасажирів малазійського боїнга заплатили своїми життями. Хуйло тоді явно перепугався і наверняка дав задню у вопросі созданія в “молодих республіках” собственної авіації. Включити задню йому жостко підказали американці, які наверняка показали йому красіві фотографії, які убедітєльно улічають Росію в збитті пасажирського лайнера.

Інтрига в ті дні полягала в тому, чи виложать американці ті фотографії на всєобще обозреніє, а значить будуть херачити Хуйла сразу, ілі будуть ними того Хуйла довго й безсердечно шантажірувать. То, шо американці пошли по путі длінного шантажа стало ясно в ході засідання Совбеза ООН, який собрався по вопросу боїнга 21 липня 2014 року. Дід, єслі хто пам’ятає, тоді советував наблюдать за женською сумочкою дєвушки Саманти Пауерс, яка представляє США в СБ ООН. Дєвушка Саманта тоді полізла в свою сумочку, соображающі шо воно й до чого зрітєлі по всьому світу затамували подих, клоун Чуркін напрягся, а Хуйло покрився холодной іспаріной. Но Пауерс достала з сумочки не космічні фотографії, а блокнот і ручку. Дідові сразу стало понятно, шо американські аналітіки прийшли до висновку, шо оптимальніше буде грати з Хуйлом у длінну. Шо ми, собственно, й наблюдаєм.

Можна собі лише представити, які усілія предпріняли американці, шоб заставити голландських слєдоватєлєй представити недавно нейтральні результати своїх расслєдуваній, які залишають більше вопросов, чим дають відповідей. Многим було обідно, шо голландці не припечатали Хуйла беззаперечними доказами причетності Росії до загибелі їхніх граждан, які в них нєсомнєнно є. Як і нєсомнєнно, шо голландці готові їх виложити. Но, відімо, американці частічно посвятили їх у нєкоторі подробності многоуровнєвой ігри, яка ведеться з Хуйлом. І шо, возможно, є договорьонность – Хуйло воздержується від применєнія на сході України ракет і авіації, сворачує лавочку Новососіі, а за це американці держать докази його преступлєнія в сєйфі. Як ми бачимо, Хуйло, хоть і дурак дураком, но мила не їсть. Тоєсть, на рожон не поліз, авіацію примінять не став, хотя йому дуже кортіло. І пока він хоть якось виполняє свої тайні обіщанія, то і американці своє слово держать. Отсюда і аморфність технічної частини докладу голландців.

Но Хуйло всьо же не на шутку перепуган ситуацією вокруг рейсу МН-17. Мірове сообщество постійно і дбайливо йому нагадує про той боїнг, шоб Хуйло не забувалося. Хуйло й не забуває, але і американцям на слово не вірить. Та наверняка іспитав неслабий мандраж перед оглашенієм результатів голландського расслєдованія. Про стєпень мандража свідчить і масштаб фейк-расслєдуванія со сторони Алмаз-Антея, которим позволили розхренячити дорогостоящий Іл-86 раді фабрикації доказів, шо Хуйло там ні при чому. Експерти всього світу подивилися на влаштоване Алмаз-Антеєм шоу і довольно хмикнули – понятно на кому шапка горить.

Но голландці огласили лише часть результатов свого слєдствія, Хуйло облєгчонно видохнув, хотя й понімає, шо продовжує оставаться на крючке. Тому й питається вислужитися перед американськими господами, бо дуже вже хоче бути їм полєзєн. І здуру рішив, шо буде їм полєзєн у Сирії.

Але американські господа, яким вдалося каналізувати воєнний пил Хуйла в сирійські піски, равним собі союзніком його не признали. О чом убедітєльно світчить звонка затрещіна, яку Обама відвісив комнатній собачці Хуйла Дімці Медведєву, не пустивши оту собачку в Белий дом. Обіжений Дімка заскуліл, Хуйло із жалості дав йому якуто медальку. І тепер Хуйло в глупейшем положенії – народу об’явлено, шо в Сирії велікая Росія ідьот от победи к победє, а скоро вообще все буде харашо. Народішко радується і жде славних побед.

Но на самом дєлє Хуйло просто-напрсто ув’яз у Сирії без надєжди на успех. Сухопутні войска в Сирію Хуйло послать не може, у самого Асада сил явно пока хватає лише защищать десяту часть території страни. Всі мольби Хуйла до американців взяти його до себе союзніком, які він публічно виражав у разних інтерв’ю і особенно в послєднєм інтерв’ю Соловйову, американці брезгліво похерили. Бо американцям значітєльно любопитнєє, як Хуйло випутуватиметься з очередної ситуації, куда він сам себе здуру загнав. І стоїть, дуралєй, посреді Сирії ошалєло оглядуючись на разних бліжнєвосточних дємонів, які по його милості повилазили і плотоядно облизуються.

Сором’язлива попитка намекнуть руссо-ваті, шо Сирія – ето такий хитромудрий план Хуйла підняти вартість ціни на нафту глупа і смішна. Хуйло вже не перший тиждень неустанно бомбить сирійські піски, а динаміка цін на нафту насмешліво колєблєтся около 50 долларів за бочку. Шо решітєльно не устраює бюджет РФ, в которого січас главна задача – удержувать рубль із послєдніх сіл. На удержання рубля всє средства хороші – від спалення на біржі валютних резєрвов, до проведення продразвйорстки в перепуганних рядах російських олігархов. Но надовго таких ресурсів не хватить, і по мере прібліженія фінансово-економічеського крізіса ми будем наблюдать возрастаніє покладістості Хуйла. Которий на публіку виражатиме дурнувату-молодцевату браваду і бахвальство, а на самом дєлє послушно йтиме по курсу, предпісаному йому міровою закулісою. Дьоргатиметься канєшно, пробуватиме оборвати поводок, возможно даже кусатиметься, но нікуда він, падла, не дінеться – законів економіки обмануть не вдасться і колесо Історії вспять не повернути.

Мірова закуліса, як несложно догадатися, ніяких сантіментов по поводу Хуйла не іспитує, вопрос про доверіє йому даже не стоїть – ніхто в світі чокнутому недополковніку КГБ не вірить. Но з Хуйлом покашо васькаються, бо йому предстоїть ще виполнити важну історичну місію – стати могильщиком бредової ідєї велікорусского велікодєржавія. Яка має спочити на цвинтарі Історії рядом із смердящою могилою німецького нацизму. А як та дебільна ідєя окончатєльно дискредитується при дєятєльном участії Б.Б.Хуйла, то вже значить і йому самому пора буде одівать саван і лягать у гробик. Ґейм, як кажуть, овер.

Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом і читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас

Свирид Опанасович


Загрузка...