Відкриття кадастрів не принесе українцям відчутних змін

ПРО ПАЗЗЛИ

Лікуєт піонєрія – нарешті реєстри-кадастри не лише відкрили, а й дозволили пошук за особою.

І це дійсно величезний прорив, незважаюч на глюки системи пошуку, вартість одного запиту з реєстру (17+3)=20 гривень та практично Торрічелієву пустоту і в реєстрах, і в кадастрі.

Про поточну ситуацію з реєстрами тут –http://www.pravda.com.ua/columns/2015/10/15/7084932/

З кадастрами – тут:http://www.pravda.com.ua/columns/2015/10/8/7084060/

Між тим, багато людей не розуміє проривності цієї події. Ось типові каменти:

===Tarás V. Roskishnyi

Це абсолютно нічогісінько не змінить. Їм вже просто пофіг.

Сергей Шадимов

Ну и шо ? Напугали ежиков голой жопой. У нас везде все решает бабло. А кадастры как открыли так и прикроют. Пустим слюни как всегда на ворованое добро. Бiднi бо дурнi.===

Ну і ще типовий діалог:

===Yury Godovnikov

На таке можна було сподіватись при Янику ?

Tetiana Montian

Звичайно. І до того все йшло. Оподаткування – мета будь-якої влади.===

ПОЯСНЮЮ СТОПІЦЦОТМІЛЬЙОННИЙ РАЗ.

В усьому світі головним “рушієм” відкриття та наповнення кадастру та реєстрів було бажання БУДЬ-ЯКОЇ влади в БУДЬ-ЯКІЙ країні наповнити бюджет, оподатковуючи те, що фізично неможливо заховати – землю та споруди.

В Україні цей процес прискорив зовсім не Майдан, а технічний прогрес, тобто можливість подивитись на будь-який маєток з квадрокоптера.

Логіка можновладців при цьому була проста, як граблі: “Якщо бидло все одно може безперешкодно глазєть, як ми класно живемо, значить, більше немає ніякого сенсу приховувати наші маєтки, а заодно і жалюгідне майно бидла, якщо можна все відкрити та оподатковувати”.

Найспритніші оформлять майно на юрособи, лівих осіб, тощо. Але з часом це втратить будь-який сенс (такі речі лише зрідка практикуються в цивілізованих країнах).

Країни, які ми нині вважаємо цивілізованими, також проходили всі ці етапи – просто настільки давно, що всі вже забули, як воно було колись, і щиро впевнені, що так воно у них було завжди.

А це, м’яко кажучи, неправда – читатйте Ернандо де Сото:http://rabkrin.org.ua/mediawiki/index.php…

ДАЛІ.

Всі розуміють, що цінність будь-якого паззла, і в тому числі земельного – зростає по мірі того, наскільки він повний та зібраний.

Саме це я намагалася пояснити ще в 2009 році на TEDxKyiv –https://www.youtube.com/watch?v=OUlNlkw9hbg

А майже повністю тему розкрила на пару зі співавтором-греком в 2011 році – http://issuu.com/kepur/docs/iprs-survey-final_ukr…

Наповнення кадастру та реєстрів належним чином, з обов’язковістю та послідовністю, зона за зоною – це справа довга, марудна, конфліктна та надзвичайно дорога.

Наразі в Україні практикується так звана спорадична реєстрація, яка здійснюється лише під час транзакцій майнових прав, на якій весело та бадьоро наживаються виродки, які “сидять” на реєстраційній службі.

Це міністр юстиції та наближені до нього люди, які уважно стежать за тим, аби процедура реєстрації була максимально незручною, складною та заплутаною, але щоб навколо кожного реєстратора крутилая зграйка “рєшал”, які за відповідну вартості об’єкта мзду готові все зарегати “бєз шума і пилі”.

Це традиційний “промисєл” будь-якого очільника Мінюсту, і “перебити” цю багатомільйонну тему складніше, ніж навіть домогтися відкритості.

Тому наша наступна мета – домогтися тотальної реєстрації майнових прав замість спорадичної.

До стану зібраності паззлу “Україна”, а отже, і до реального ефекту від його відкритості – ще як до місяця рачки

А тому – запасіться терпінням

Тетяна Монтян